Компʼютер із дитинства був частиною мого життя – сумнівів щодо професії не було

Чому ти вирішила спробувати себе в цьому напрямі?

Напевно, не було конкретного моменту, коли я зрозуміла, що хочу працювати в геймдеві. Упродовж усього мого життя комп’ютери були його важливою частиною. Тому ще в дитинстві в мене не було жодних сумнівів щодо майбутньої професії.

Проте отримувати практичний досвід я не поспішала. Так, починаючи з середньої школи, я нерідко встановлювала дуже вузько напрявлені ігрові рушії, що були більш схожі на конструктори – наприклад, RPG Maker MV та Ren’py, але особливого захвату в мене вони не викликали.

Згодом, у дев’ятому класі, сталася черга випадкових подій, які спонукали мене серйозно готуватися до майбутньої професії. Мене відправили на районну олімпіаду з інформатики через гарні успіхи у вивченні шкільної програми. Яка, звісно, під час змагання мені зовсім не згодилася – і я просиділа півтори години, дивлячись на завдання і не знаючи жодної мови програмування навіть на початковому рівні. Проте саме на тому ж тижні я потрапила на пробне заняття курсу GameDev, про реєстрацію на яке я вже встигла забути. На ньому я дізналася лише основи – як додавати та виводити числа у консоль – але й цього було достатньо, щоб вирішити більше половини завдань з тієї олімпіади. Саме це надихнуло мене найбільше і я вирішила хоча б спробувати курс. І з кожним місяцем я розуміла, що мені справді подобається те, чим я займаюсь.

Отже, зараз, маючи кілька власних ігор, я не жалкую, що події склалися саме таким чином, адже так я почала робити перші конкретні кроки для майбутньої професії.

Як прийшла ідея вашого проєкту, чому обрали саме її?

Логотип гри, яку створили Ольга та її колега – Олександра Корнійчук.

Насправді, ідея проєкту подолала довгий шлях перед реалізацією. Концепт гри про магазинного крадія з’явився в мене ще до початку вивчення програмування під час перегляду відеоінтервʼю з колишнім магазинним крадієм. У ньому він описував тактики та стратегії, які використовував раніше, маленькі деталі, накшталт магнітних наліпок та інше. Мені здалося, що гарно було б втілити це у якій-небудь грі.

Згодом, коли я робила свій перший проєкт разом з командою, то ця ідея повернулася до мене, але Влад, один з учасників команди, вже розробив інший концепт гри про магів, який зацікавив мене більше. З другою грою також не вийшло – я одразу вирішила, що хочу зробити брутальний та динамічний слешер.

А от коли ми почали вивчати Unreal Engine, то й стала в нагоді стара ідея про магазинного крадія. Що цікаво, в магазині моделей того місяця дарували набір торгівельного центру, зокрема одяг. Спочатку я вагалася і думала, що з новим рушієм не вдасться втілити ідею так комплексно, як бажано, але врешті-решт ми разом з Олександрою Корнійчук все ж таки почали розробку Liberator.

Які складнощі виникли при виконанні роботи та як вдалося їх подолати?

Як на мене, щодо проблем під час розробки Liberator був одним з найлегших проєктів, де я брала участь. Звісно, через відсутність досвіду з Unreal розробка йшла трохи повільніше, але великий баг, на який ми витратили більше тижня, був лише один.

Коли ми намагалися винести проєкт за середовище розробки усі покупці ламалися. У той час, як у самому Unreal усе працювало нормально. Ми зробили усе можливе, але так і не знайшли помилку в коді, тому звернулися до викладача, який припустив, що це баг самого рушія, а саме неправильно створений клас. Тому ми створили новий, перенесли у нього усю логіку – і гра запрацювала.

Як проходить навчання в академії, розкажи про свої враження

Я зовсім не жалкую про те, що вирішила піти на курс.

По-перше, тут я отримала багато нових навичок як в ігрових рушіях, так і цілком у програмуванні: знання C#, основи С++, уявлення про архітектурні паттерни та багато іншого.

По-друге, тут я зустріла багато нових цікавих людей, які також цікавляться своєю справою, з якими маєш спільні інтереси і теми для розмов.

Які поради ти дасиш тим, хто ще не почав свій шлях в ІТ?

Нехай мій досвід в IT не можна назвати дуже великим, але я можу дати кілька порад для початківців. Можливо вони звучать банально, проте саме це я отримала з власних спостережень упродовж трьох років розробки.

Найважливіше, як на мене, – це обрати галузь, яка буде цікавою саме вам. Настільки цікавою, щоб вивчення в ній чогось нового було не обов’язком, а покликом душі, та щоб робота справді подобалася. Ця порада особливо актуальна для IT, тому що галузь швидко розвивається і потрібно постійно вивчати щось нове, аби не відставати від інших. І, звісно, баги. Я не уявляю, щоб людина, яка не любить свою справу, сиділа годинами за монітором, виловлюючи маленьку проблему в коді.

І друга порада: вчіть англійську. Справді, в IT без неї нікуди. Коли у програміста щось не працює, перше, що він робить – йде шукати схожі проблеми в мережі. Проте більшість матеріалу є лише англійською. Звісно, можна використати перекладач, але використовувати його доведеться дуже й дуже часто, що сильно затримує розробку. Насправді, цю пораду я можу дати навіть тим, хто не йде в IT. Мову не носять за плечима, тому якщо ви ще не вчите її – почніть зараз.

Чи порадиш ти GoITeens іншим підліткам?

Я б порадила, і головна причина – викладачі, які справді знаються на своїй справі та віддані їй. І я маю на увазі не тільки програмування, а й викладання. Ми могли годинами шукати проблему у проєкті, але завжди знаходили її, отримуючи корисний досвід дебагу. Навіть якщо на уроці не встигали – приходили на консультації, де таки добивали баг.

Окрім цього, Кирило Свідерський (викладач) часто ділився досвідом саме про галузь: як шукати роботу, технічні поради про резюме, ведення LinkedIn, заходи геймдев-спільноти, на яких можна показати себе як компетентного спеціаліста.  

Ти вже заробляєш на своїй професії? Розкажи про комерційні проєкти або стажування

В мене була ідея портувати Liberator на Android та виставити на GooglePlay, проте зараз вона відкладена на деякий час. Завершення курсів збіглося з написанням НМТ та вступом до ЗВО, тому, на жаль, зараз немає можливості шукати стажування чи створювати комерційні проєкти.

Проте згодом, можливо навіть на першому курсі, я планую спробувати фриланс або, якщо інтеграція у студентське життя пройде гарно, знайти першу роботу.

Сумісний проєкт Ольги та Олександри Корнійчук – стелс Liberator. Стати віртуальним крадієм ви можете перейшовши за цим посиланням. Також ви там зможете знайти й інші ігри від дівчат.