Катерина ніколи не планувала викладати. Вона вивчала програмування в універі, працювала в караоке, навіть думала, що її шлях — музика. Але доля мала свої плани. Одного дня їй написали з GoITeens: «Хочеш викладати Minecraft?». Вона переглянула повідомлення, спробувала знайти логіку… і не знайшла. Чому саме вона? Як навчати дітей грі?
Сьогодні її учні із захопленням біжать на заняття, а батьки готові записувати дітей на будь-який курс, лише б навчала саме вона. Катерина не просто викладає — вона допомагає дітям повірити в себе, мотивує навіть тих, хто ніколи не вірив у свої сили, і доводить: у програмуванні немає безнадійних.
Як їй вдалося стати для дітей наставницею та чому її історія надихає? Нумо розбиратися.
Написати найкращу магістерську роботу за 2 дні? Легко!
Шлях Катерини до ІТ не був прямолінійним. Спочатку вона навчалася в математичному класі, потім перейшла до школи з ухилом у програмування. Але навіть там не все йшло гладко.
«У нас у класі була дивна система розсадження: за першим комп’ютером сидів найрозумніший, за останнім — найслабший. Три роки я сиділа останньою. Але в 11 класі мене щось переклинило. Я вирішила, що останній комп’ютер — не для мене. У результаті я стала найкращою в класі за всіма лабораторними й контрольними».
Проте в університеті вона втратила інтерес до програмування. Навчальна система була надто сухою, і замість ІТ вона поринула у свята для дітей та музику, та ще п’ять років працювала в караоке.
«Я робила свята для дітей як аніматорка, їхні батьки інколи навіть зараз просять провести дитяче свято. Також багато спілкувалася з відвідувачами закладу, у якому працювала паралельно, тому в мене язик підвішений. Але одного дня я зрозуміла: я не хочу більше працювати в караоке».
І тоді вона повернулася в ІТ. Завершуючи магістратуру з комп’ютерних наук, Катерина самостійно написала дипломну роботу за два дні.
«Мені сказали: «Вау, це найкраща магістерська робота, яку ми бачили». А я її написала за 2 дні до захисту, не спала понад 26 годин і думала: “Ще б ви сказали інакше”».
Катерина згодом закінчила навчання в GoIT, виклала на LinkedIn свій стек технологій і раптово отримала запрошення викладати… Minecraft в GoITeens. Вона завжди легко знаходила спільну мову з дітьми. Ще під час навчання в університеті вона працювала ведучою дитячих заходів, днів народжень, випускних, тому органічно влилася в роль викладачки. Програмування ж супроводжувало її з дитинства: у школі вона інтуїтивно знаходила рішення, які дивували навіть дорослих.
Читайте також: «Діти бачать світ по-особливому»: викладачка Procreate Катерина Сопко.
«Мені було легко розблокувати телевізор від батьківського контролю, а друзі питали, як я це роблю. А я і сама не знала — просто відчувала, що і як працює».
Тепер вона допомагає дітям знайти свій шлях у програмуванні (уроку «як обійти батьківський контроль у телевізорі» в навчальній програмі GoITeens ще немає 😂). І щоразу повторює учням:
«Якщо зараз щось не виходить — це нормально. Я в ІТ заходила тричі. Головне — не зупинятися».
Чому саме викладання дітям?
Ще в школі Катерині говорили, що з неї вийшла б чудова вчителька. Вона вміла просто і зрозуміло пояснювати складні речі, й однокласники часто зверталися до неї по допомогу. Тоді вона не думала, що це стане її покликанням, але життя розставило все по місцях.
«Якось я зустріла свою вчительку з музики і сказала, що тепер сама викладаю. Вона була в шоці», — згадує Катерина.
Тепер її учні з радістю біжать на уроки, із захопленням занурюються в програмування і кажуть, що вона — найкраща вчителька.
Читайте також: «Я навчаюся в дітей так само, як вони в мене»: Ірина Білецька про soft skills.
Проте не всі діти залишаються в напрямі Minecraft чи Frontend — хтось переходить до розробки в Roblox, хтось пробує інші технології. Але навіть у цьому є показник її викладацької майстерності:
«Вони дуже вибачаються, питають, чи не веду я інший напрям. Навіть батьки кажуть, що готові записати дитину на будь-який курс, де буду я».
Але Катерина не женеться за кількістю учнів. Вона чесно пояснює батькам, що їхній дитині потрібно обирати напрям за інтересами, а не через викладача. Бо головне для неї — не просто навчити, а допомогти кожній дитині знайти свій власний шлях у світі технологій.
Катерина цінує будь-яку ініціативу від дітей, навіть якщо щось не виходить.
«Якщо дитина спробувала — це вже великий плюс у карму. Якщо не вийшло — теж нормально. Головне, щоб вона зробила крок, а не просто чекала, поки хтось зробить за неї», — пояснює вона.
Катерина не змушує дітей навчатися, але м’яко підштовхує їх до дії. Вона дає свободу, заохочує експерименти і вчить працювати з помилками. Вона вважає, що поки не сядеш і не почнеш — нічого не зробиться. Треба посидіти, пофантазувати, відкласти, погуляти, повернутися і завершити. І завдання зробиться.
Але якщо хтось надто розслабляється, у неї є жартівливий метод впливу:
«Я кажу, що напишу у квізбот, аби вашим батькам сказали, що ви нічого не робите. Й одразу всі починають працювати!»
Катерина не просто викладає програмування — вона створює атмосферу, у якій діти відчувають себе комфортно. Вона цікавиться їхніми уподобаннями, питає, які книги вони читали, обговорює фейли, жартує, підтримує. Навіть невдачі тут стають частиною навчання.
«Нещодавно в мене в групі у всіх дітей не вийшло одне й те саме. І ми пів години розбирали цю частину. Це нормально — важливо не боятися помилок, а вчитися їх виправляти».
Її заняття не схожі на типові шкільні уроки. Тут немає сухої теорії, натомість є жива комунікація, підтримка й відчуття, що ти можеш досягти будь-чого, якщо спробуєш.
Зіркові учні Катерини
Справжній викладач не просто навчає — він надихає своїх учнів розвиватися далі, і Катерина цим пишається. За час роботи вона зустріла багатьох талановитих дітей, які вражали своєю наполегливістю, креативністю та любов’ю до програмування.
Влад Буйнов
Його історія — це справжня мотивація для всіх, хто натрапляє на труднощі. Пів року його код білдер у Minecraft не працював, але він не здався: писав код на телефоні, швидко перекидав його на комп’ютер і будував, щоби перевірити результат.
«Я була в захваті від цієї дитини, це просто заворожує! У мене самої ніколи не було такої наполегливості», — захоплюється Катерина.
Завдяки своїй працьовитості наприкінці 4-го семестру він очолив команду, яка під його керівництвом створила неймовірний проєкт.


Гордій Долгоп’ятов
Йому всього 9 років. Спочатку він навчався на курсі Minecraft Kids, але швидко переріс цей рівень.
«Він уже робив речі краще, ніж я!» — з усмішкою згадує Катерина.
Вона чесно сказала батькам, що продовжувати Minecraft йому не варто — це буде нецікаво, і дитина втратить мотивацію. Тому Гордій у 9 років пішов вчити Python, хоча цей напрям офіційно відкритий лише з 13 років. Його талант і швидкість навчання стали ще одним доказом: якщо в дитини є інтерес, ніякі вікові обмеження не мають значення.
Вадим Циганівський
Самостійно побудував за допомогою коду в Minecraft цілий Колізей!




«Коли ти знаєш одну мову програмування, інші вивчити легко»
Світ технологій змінюється надзвичайно швидко, і навички програмування стають дедалі важливішими. Катерина впевнена: варто вчити програмування і будь-яку мову.
«Якщо ти добре знаєш одну мову, усі інші даються значно легше, бо вони мають однакову структуру. Цикли й функції є скрізь — це як підмет і присудок у мовах: структура одна, змінюються тільки слова», — пояснює вона.
Щодо майбутнього ІТ-напрямів Катерина не обмежується лише Frontend.
«Я не можу сказати, що це найперспективніший напрям. На мою думку, це Python — зараз це топ 1 мова програмування. Але JavaScript не відстає — він на 3-му місці. На 2-му місці TypeScript, який є майже тим самим, що й JavaScript, тільки з додатковою прив’язкою до типів даних. Тож якщо ти знаєш JavaScript, то автоматично розумієш і TypeScript».
Попит на спеціалістів у сфері Frontend-розробки залишається високим, однак конкуренція теж величезна. Зараз найбільше шукають саме Frontend-розробників, але на кожну вакансію приходить 600 кандидатів. Тому важливо не просто знати технології, а й розвивати креативне мислення, логіку і вміння адаптуватися до нових викликів.
«Чим раніше дитина починає програмувати, тим гнучкіше вона мислить. Це не просто про кодування — це про вміння розв’язувати складні задачі й шукати нестандартні рішення».
Програмування для дітей — це не просто підготовка до майбутньої професії, а й розвиток логіки, самостійності і креативності. І в цьому Катерина бачить свою місію — допомогти дітям зробити перші кроки у світі технологій і відкрити для них нові горизонти.
Хочете, аби ваша дитина вже спробувала себе у Minecraft чи Frontend? Запишіться на пробний урок за посиланням — це безоплатно!
