Frontend + Python + Soft Skills = СТО у 20 років. Дмитро Лопушанський, СТО Harmix, про досвід навчання у GoITeens

За 8 років роботи з академії GoITeens випустилося понад 35 тисяч дітей і ми горді сказати, що пишаємося кожною та кожним, бо всі вони прикладали максимум зусиль для того, аби отримати від навчання якомога більше. Про одного такого випускника сьогодні і піде мова, адже за його словами саме завдяки GoITeens він зрозумів, чого саме хоче у житті. Знайомтеся з Дмитром Лопушанським – СТО міжнародного стартапу Harmix, випускника напрямів Frontend та Python.

Hard Skills: Frontend + Python = FullStack Developer уже в 10 класі

Коли Дмитро закінчував 8 клас, батьки спитали, чим би йому хотілося займатися в житті. Це питання виявилося дуже доречним, бо змусило його замислитися. «Любив математику та інформатику, займався робототехнікою, тому перша думка – цікаво займатися ІТ», – говорить він. Але розуміння, що таке те ІТ, з чого почати і до чого прагнути у Дмитра не було, тому вони з сімʼєю вирішили обрати ІТ-школу.

Як і більшість наших студентів, спочатку він вирішив записатися на курс з GameDev, але викладач… відмінив курс! Наразі з нами такого не трапляється, але 6 років назад чого лише не бувало. Тоді всій їхній групі запропонували замінити курс і вивчати Frontend. «У мене не було чіткої цілі – вивчати Frontend – я просто хотів спробувати щось цікаве. Так склалося, що це був Frontend і я радий, бо мені дуже сподобалося».

Читайте також: Тест: ким може бути ваша дитина в ІТ.

Дмитро зазначає, що йому дуже подобалася атмосфера на заняттях. Викладачі практики, які в цьому розбираються і можуть пояснити Frontend підліткам. Плюс сфера так зацікавила хлопця, що він навчався самостійно і приходив додатково за порадами до менторів, коли щось не складалося. Викладачі дуже підтримували це прагнення – на курсі вони не ще не дійшли до теми деплою сайтів (це процедура запуску вебсайту або програми на сервері, хостингу), але Дмитру дуже хотілося розібратися з хостингами вже зараз, тому він ставив багато питань і відчував підтримку у тому напрямку.

Рік закінчився фінальним проєктом – Дмитро з командою розробили сайт для застосунку з обмеження часу, проведеного в телефоні – Under Control. Це зараз такий є в кожному смартфоні, а 6 років назад це була новинка. Сам застосунок школярі не реалізували, а проте сайт про ідею досі можна погортати.

У 10 класі Дмитро вирішує додатково здобути знання з Python. На курсі вивчали бекенд, від базових речей до написання API тощо. Пізніше йому це допомогло під час навчання в університеті на предметі «Вступ до основ програмування». Університетська освіта розрахована на більш дорослу аудиторію і тому подається більш стисло, в GoITeens уся інформація була більш розлога. Тому Дмитру напочатку було простіше за інших, хто не мав попередньої освіти і часу в комфортному темпі засвоїти базові знання.

Задля фінального проєкту на курсі Python для дітей від GoITeens розроблює соціальну мережу Tagbe, де за хештег правили емоджі замість звичної решітки. «Здавалося де я, а де соцмережі. Це був цікавий челендж – як можна фолловити друзів, підписуватися на групи. Коли нам дали інструментарій і почав будувати проєкт, це відчувалося як конструктор Lego. Мені подобався сам процес». 

На жаль, для демонстрації цього проєкту не лишилося жодного скріншоту. А проте ми точно знаємо дві речі: 1. Tagbe користувалися пʼять друзів Дмитра 2. Tagbe стала науковою роботою Дмитра в Малій академії наук, з якою він виграв обласний конкурс і зайняв призове місце на всеукраїнському захисті.

Читайте також: Game of Teens 2024 Pro: проміжні підсумки освітнього хакатону.

«По суті, це те, що я зараз роблю – перевикористовую кілька проєктів, – говорить Дмитро, студент двох університетів на випускних курсах, в одному з яких займається машинним навчанням в медицині, та СТО стартапу Harmix, який щойно отримав інвестиції і стрімко розвивається, – коли в мене є один предмет, я зараховую його в кількох університетах, використовую свої напрацювання, міксую».

Soft Skills: «У нас в ІТ один в полі не воїн»

Заняття в GoITeens проходили двічі на тиждень – спочатку з hard skills, потім із soft skills. «Це дуже класно – водночас розвивати два типи навичок. На той час це було дуже унікальна пропозиція». За словами самого Дмитра, саме це поєднання найбільше допомогло йому в житті. 

А з іншої на уроках з soft skills вивчав як правильно презентувати себе, як поводитися в команді. Представники конференції «Завтра 2037» запросили на виступ представника від ІТ-академії і Дмитро погодився виступити. Зараз він називає це однієї з ключових подій у своєму житті. 

«Завдяки тому, що на курсі добре розвинув свої soft skills, навчився презентувати себе та проєкти, мене обрали, аби я презентував нашу розробку на більшу аудиторію. У Києві було понад 500 учасників, зміг познайомитися з класними підлітками, які робили круті речі, дізнався про МАН, яка дуже вплинула на моє життя, познайомився з кількома людьми, з якими я й досі продовжую спілкуватися навіть зараз, ми разом знаходимося в Торонто. Конкретно у моєму вузькому прикладі завдяки софт скілам я зміг потрапити на конференцію, де зміг добре представити кілька ідей, познайомитися з людьми, які розказали мені про УКУ, про МАН, поступово набував того досвіду, що маю зараз завдяки цьому. Софт скіли це дуже важливо і я дуже підтримую ідею їх паралельного розвитку із hard skills».

Наразі одна з задач Дмитра, як СТО Harmix – набирати технічних спеціалістів у команду стартапу, тому було дуже цінно почути від нього, що під час співбесіди він звертає увагу не лише на те, як люди виконують технічне завдання, а й на те, як вони вміють презентувати.

«Я дуже звертаю увагу на те, як людина про себе розповідає, як вона комунікує, наскільки вона може пояснити те, що думає. Насправді людина може бути крутим спеціалістом і робити цікаві речі, але якщо вона не зможе донести їх до команди, поділитися з ними, то нащо це все. У нас в IT один в полі не воїн, тому якщо вона крута, але не може зорганізуватися з іншими, на жаль проєкт не вийде скласти до купи. наприклад, обираючи між дуже сильним спеціалістом з поганими софт скілами, і, можливо, менш крутим, але який вміє це гарно комунікувати, обереться як раз останній».

Освіта – ключ до успіху

На думку Дмитра, задача підлітка, допоки він у школі – спробувати себе в якомога більшій кількості сфер, аби зрозуміти, який саме напрям йому ближчий. Бо в класичних українських університетах дуже складно змінювати свою спеціальність – треба приходити на перший курс уже з розумінням того, чим тобі хочеться займатися найближчі 5-7 років, аби на другому курсі не вирішувати, чим саме ти хочеш пожертвувати – першими двома роками чи згаяти наступні два. Інше питання, що не всім потрібно іти в університети, але це зовсім інша історія 🙂 Тому спробувати все хоча б потрошку, навіть для того щоби зʼясувати, що обрана діяльність не подобається і треба шукати далі. Усе це заради того, аби до 17 років мати хоч приблизне уявлення, чим далі займатися в житті – важливий момент підліткової освіти. 

На його думку, маркером реального інтересу стає заглиблення в тему. Якщо подобається ІТ, дитина навряд обмежуватиметься курсом та проєктами, що пропонує обраний заклад. Бо ж оповідає сам, що не завжди йшов разом з програмою – часто забігав наперед, бо дуже хотілося дізнатися якомога більше. Ніколи не обмежувався одним проєктом – завжди брав додаткові, аби спробувати себе в якомога більшій кількості цікавих сфер.

«У моєму випадку так і склалося – я провчився у 9-10 класі, зрозумів, що мені це подобається, тому у 11 класі готувався до ЗНО, писав наукові роботи в МАН. І вже з 1 курсу продовжив обраний шлях в УКУ на курсі «Компʼютерні науки». Одночасно з цим працював на двох проєктах: розробляв чат-бот для DOU і свій особистий проєкт – чат-бот з Newskit, який надсилав добірку новин в обраний користувачем час. А на другому курсі пішов у EPAM одразу на Middle Data Ingineer». 

Минулого року Дмитро поїхав за обміном вчитися в Університеті Торонто, де в команді професорки займається дослідженням машинного навчання в медицині. З СЕО Harmix Назаром Поночевним він познайомився ще в Сингапурі, коли представляли сумісний проєкт від МАН, але більше почали спілкуватися, коли зустрілися в Торонто під час навчання. Після кількох місяців спілкування і неофіційної підтримки Harmix, Дмитро долучився до стартапу на позицію СТО – так до роботи з Data Ingineer додалася робота з штучним інтелектом. Нещодавно учасники Harmix отримали 500 000 доларів інвестицій, тому наразі стартап набирає команду для роботи та масштабування. 

Те, про що говорить Дмитро, можна підсумувати до того, що треба постійно досліджувати світ, але орієнтуватися на свої пріоритети та відчуття. «GoITeens може виступити медіатором, дасть можливість зрозуміти, чи ІТ – це ваше. Коли ти не розбираєшся в певній сфері, ти не знаєш, з чого почати. Коли я прийшов у GoITeens, ІТ представлявся мені як великий мішок, у який не зрозуміло як влізати. У такому випадку профільні курси виступають у ролі поштовху. Вони складають карту напряму. Коли я прийшов на курс, мені пояснили ключові поняття, що взагалі відбувається у світі ІТ, що таке мова програмування, які вони бувають, за що відповідають, що роблять і що взагалі можна робити в ІТ. Абстрактні питання, на які я не мав відповіді, ставали більш конкретними. Коли мені показали загальну картину та дали можливість спробувати, пазл почав складатися. Коли складається загальна картина, після того, як зробив перші кроки під чиїмсь менторством, далі можна заглиблюватися самостійно. Коли ти вже можеш стояти на ногах, далі варто іти самостійно».

Основна мова програмування Дмитра – Python, а спеціалізація – Data Engineering.