«На своєму прикладі з дитинства я хочу бути кращим педагогом»: викладачка Minecraft Олена Большунова
Олена Большунова — не просто вчителька інформатики. Вона — менторка, яка відкриває дітям світ IT через кубики Minecraft. Де кожен проєкт — це не просто будівля, а крок до розуміння коду, логіки й себе. Як зробити так, аби діти хотіли вчитися, навіть не помічаючи, що це навчання? У неї є відповідь.
Як Олена знайшла себе в інформатиці та Minecraft
Олена — викладачка з дипломом педагога, яка свого часу обрала фізику, бо «сказали, що там легше вчитися». Але найнесподіваніше знайомство з інформатикою під час навчання в університеті Драгоманова стало тим поворотом, який визначив її подальший шлях.
«В ті роки мозок не сильно думав, куди він хоче йти вчитися, чесно скажу. Це зараз діти знають, чого хочуть, я у свій час не знала — пішла куди-небудь», — зізнається Олена.
І хоча фізику вона щиро поважає як науку, справжнє задоволення приносила саме інформатика.
«Мені сподобалась інформатика, завжди були 5, і на державних іспитах здобула 91 балів. Це було в кайф».
Це «кайфове» відчуття від роботи з логікою, з алгоритмами, з розв’язанням завдань переросло в професію.
Після університету вона викладала програмування в коледжі при НАУ інформаційних технологій, потім — у приватній школі, де інформатику вивчають із першого класу. Крім Minecraft, Олена викладає Python, JavaScript, HTML, CSS, Blender та Scratch, у 2019 році закінчила курс GoIT за напрямом Frontend.
Викладання стало для неї простором, де можна поєднати любов до логіки з прагненням донести складне простими словами.
«Мені подобається дітям на занятті розжовувати, йти від простого до складного, поетапно, детально. Люблю подавати матеріал, аби було зрозуміло. Не просто сухо, а з інтерактивом».
Олена має чималий досвід роботи з дітьми різного віку — від 7 до 18 років. Minecraft став для неї містком до дитячого світу, у якому можна не просто навчати, а ще й будувати довіру та формувати навички м’яко й ненав’язливо.
«Зі старшими працювати просто – вони вже усвідомлені та самостійні. А з малими цікаво: їх потрібно зацікавити, створити атмосферу гри, щоб їм самими захотілося слухати й взаємодіяти», — ділиться вона.
Можливо, секрет її розуміння дітей — у власному досвіді материнства.
«У мене є свої діти, хлопці — 11 та 13 років. Це не дуже важко. Має бути особливий внутрішній стан, що ти готовий до спілкування з дітьми».
І цей стан у неї точно є — адже в кожному уроці, кожному слові й кожному діалозі з учнями відчувається щире бажання бути поруч, навчити, підтримати й захопити.
Стиль викладання Олени
Вона з тих викладачів, які вміють поєднувати чіткість, дисципліну та підтримку. Її стиль — це про структуру, вимогливість і водночас повагу до кожного учня. Вона відверто говорить із дітьми: «Ваші батьки заплатили немалі кошти, і я зацікавлена в тому, аби ви тут здобули знання. Це мій рівень та статус як викладача.» Вона розуміє відповідальність не лише перед учнями, а й перед собою, своєю репутацією і фаховістю.
Читайте також: Інклюзія в навчанні: поради для турботливих батьків і викладачів.
Урок для Олени — це не просто «година біля комп’ютера», а інтенсивна робота із чіткими вимогами. Вона вміє підштовхувати дітей до дії, особливо коли бачить, що вони зволікають.
«Дітей інколи треба штовхати — вони лінуються, не хочуть працювати… Тому мотивація й підтримка дуже важливі. Також я за домашні завдання, адже це спосіб виховати наполегливість і сформувати звичку думати самостійно».
Та за цією чіткістю стоїть глибше — бажання навчити дітей мислити самостійно.
«Коли діти вдома працюють, вони починають включати свій мозок, думати, аналізувати… Я кажу: зробити вправу 10 хвилин. Не вийшло? Пішов погуляв, чаю попив, сів знову попрацювати».
Цей метод малих кроків формує не тільки технічні навички, а й характер — наполегливість, зосередженість, самостійність.
І це дає результати — ось проєкт учениці GoITeens Ічанської Анастасії на тему Зоопарк with Аквапарк. Все це створено за допомогою коду!
Читайте також: Регрес у дітей після війни: як допомогти відновити стабільність.
Як викладачка підтримує своїх учнів
Для Олени мотивація — це не про високі цілі «на все життя», а про маленькі кроки, які дають результат тут і зараз. Вона переконана, що найкраще мотивують короткі дистанції.
«Я мотивую дітей на короткі дистанції — так легше зосередитись і не втратити інтерес. Підтримка батьків у цьому теж дуже важлива, адже спільними зусиллями легше досягати результату.».
Саме такі досяжні цілі допомагають дітям не знеохочуватись, а відчувати прогрес і підтримку.
Особистий досвід викладачки — яскраве підтвердження її підходу. Власному синові вона пообіцяла великий подарунок за завершення року навчання Minecraft у GoITeens. Але це була не єдина форма підтримки. Після кожного кроку — теплі слова, «баблті», щира похвала. Дитиною має хтось захоплюватись, має бути постійна підтримка — каже Олена.
Вона добре пам’ятає, якою була сама в школі — без особливої уваги з боку дорослих, без похвали, без менторства. І саме тому зараз намагається бути тим дорослим, якого їй самій колись бракувало:
«На своєму болючому прикладі з дитинства я хочу бути іншою».
Її учні відчувають цю щирість. Олена не просто веде урок, а тримає зв’язок між заняттями: питає в чаті, як справи, вітає з прогресом, помічає тих, хто соромиться чи мовчить.
Її формула мотивації — це мікс поваги, присутності, емоційної підтримки та маленьких, але щирих винагород. Вона не просто вчить — вона вірить у своїх учнів і щодня це показує.
Тепло, сміх і трохи кахуту: як проходять заняття
Хоча Олена зізнається, що не робить ставку саме на ігрову частину уроків, її заняття точно не назвеш сухими чи одноманітними. Для неї головне — створити атмосферу, де дитині хочеться бути, а не просто «відсидіти урок».
Вона використовує знайомі дітям інструменти, як-от Kahoot, щоби перезавантажити мозок і трохи повеселитися. Це невеликі ігрові паузи, які дають змогу перемикнути увагу й повернутися до роботи з новим запалом. Інколи з’являються і «white board»-квізи — з віртуальним колесом фортуни, питаннями та несподіваними відповідями. Проте основний фокус — не на іграх, а на живому контакті.
«Так, діти прийшли вчитися, але важливо побалакати про те, як у кого справи», — пояснює Олена.
Урок починається з розмови: хто що отримав на свята, які плани на канікули, хто чим займається вдома. Це не просто «балачки» — це спосіб налаштувати учнів на співпрацю, дати їм відчути, що вони не самі, що викладачка поруч як друг і ментор.
І саме ця атмосфера довіри створює незабутні моменти. Як от із хлопчиком, який під час заняття готував обід для мами з-за куліс онлайн-заняття, або з Артемом, який щоразу демонстрував свої неймовірні поробки — конструкторські експерименти з LEGO та головою Бебі Йоди. Хтось показував своїх котів у камеру, хтось лежав на дивані — і для кожного в Олени знаходилося доброзичливе, але чітке: «Сідаємо за стіл, організовуємось».
Її підхід — це про баланс: між дисципліною та довірою, між завданнями та людяністю. І саме це створює справжню магію уроку.
Чому саме Minecraft: більше, ніж просто гра
Для багатьох дітей Minecraft — це просто захоплива гра з піксельними кубиками. Але в руках досвідченої викладачки Олени Большунової вона перетворюється на потужний інструмент розвитку логіки, просторового мислення та… першого кроку до програмування.
На курсі GoITeens діти починають із блочного програмування: керують невеличким «агентом» — віртуальним помічником, якого потрібно буквально «навчити» кожного кроку.
«Це як ваш маленький братик, якому потрібно пояснити, що робити», — каже Олена.
Діти формують команди й разом програмують: що побудувати, куди піти, як діяти. Вивчають простір, розуміють принципи тривимірної побудови — ширина, висота, довжина. І тільки-но засвоять ці основи, на горизонті з’являється знайомство з JavaScript.
Начебто така страшна мова, але саме через цікаву, зрозумілу гру діти до неї приходять без страху. Бо вже вміють керувати агентом, створювати об’єкти, бачити логіку — а отже, готові перейти до справжнього коду.
І що важливо: навіть без глибокого занурення в програмування, Minecraft дає змогу прокачувати мислення. Олена впевнена — якщо батьки хочуть відтягнути дитину від «просто сидіння за комп’ютером», дати їй можливість розвиватися, — цей курс ідеальний. Не тільки весело, а й корисно. Не просто «грати», а думати, аналізувати, пробувати.
Хочете, аби ваша дитина навчилася програмування в Minecraft? Зареєструйте її на безоплатний пробний урок в GoITeens вже зараз.
