Ми щодня приймаємо рішення без участі свідомості — лише за секунду після вибору ми усвідомлюємо його і сприймаємо як «свій». Чому це так і як зробити процес прийняття рішення легшим? Розповідає Юлія Войтенко, викладачка soft skills GoITeens.
Історія людства почалася з вибору: високорозвинений примат чомусь обрав побудувати з каменю будинок, а не кидати в друга, тим самим дав початок соціальним стосункам та будівництву. Вибір споконвіку бентежив людей. Згадаємо «Бути чи не бути?» Гамлета. До речі, що він там обрав?..
Із часом проблема вибору стає більш глобальною — адже ми маємо дедалі більше варіантів. У нас є не одна марка шампуню, а 100. Не кілька факультетів в університеті, а десятки. Не три ресторани зі смачною їжею, а тисячі закладів харчування. І як же тут визначитись?
Сьогодні ми поділимося секретами вибору, щоб вам не довелося стояти перед полицею в магазині та пів години обирати між баунті та снікерсом.
Читайте також: Що таке Roblox Studio і як його опанувати дітям.
Як ми приймаємо рішення
Чізбургер чи Біг Тейсті? Метро або автобус? Приготувати їсти чи замовити доставку? Ми постійно приймаємо рішення і може здаватися, що робимо це свідомо і спираючись виключно на свій досвід та факти. Але все не так просто!
Вибір залежить від різних речей:
- Кількості цукру в крові
- Тривалості сну
- Реклами
- Особистого досвіду
До особистісних факторів прийняття рішень належать: наші внутрішні мотиви та цінності, соціальні стосунки та психічний стан. Тому, якщо ви сьогодні погано спали чи випили забагато Pepsi, ваш вибір може суттєво змінитися. І це ок.
Читайте також: Тест для батьків: які ви герої кінематографу?
Подібні зміни досліджує спеціальна наука decision making (прийняття рішень). У ній використовують психологію, математику, статистику та навіть економіку, досліджують вплив емоцій на здоров’я і прийняття рішень. Але ми зосередимося на психологічному аспекті, а саме — на кордонах та їхньому впливі на рішення.
Почнемо з теорії!
Експеримент на даху: дослідження прийняття рішень
Були обрані 2 групи студентів по 10 людей та облаштовано дах високоповерхової будівлі. Єдина різниця між облаштуванням для першої та другої груп — огорожа по периметру даху. Перша група ходила дахом без паркану, група друга навпаки ходила по даху з огорожею.
І ця, як здається, дрібничка докорінно змінила поведінку людей!
Учасники першої групи боялися досліджувати простір даху, адже їм здавалося, що, підійшовши занадто близько до краю, вони впадуть. В учасників другої групи ситуація протилежна — вони спокійно гуляли дахом, підходили до краю, милувалися краєвидами. Бо знали, що огорожа вбереже від падіння.
Може здаватися, що висновок з експерименту очевидний. Але він наштовхує на філософські роздуми: здорові кордони допомагають нам обирати безпечніші варіанти. А надмірність та відсутність кордонів — обмежують.
Читайте також: Game of Teens 2023: результати освітнього хакатону.
Де є вибір, там є кордони
Уявіть себе в магазині з безмежною кількістю пропозицій. Вам скажуть: «Обирай, що хочеш!». А як обрати серед нескінченної кількості варіантів?
Доводиться створювати кордони, щоб мати можливість зробити вибір: що їсти, як діяти, де вчитися, з ким товаришувати. Кордони можуть бути не тільки про рутинне життя, а й загально соціальними.
Наприклад, Конституція України — це теж певне обмеження та здоровий кордон, який допомагає нам регулювати відносини з державою, мати права та обов’язки.
Ми ж не роботи?
У цьому тексті постійно трапляється слово «обирати». Але чи ми дійсно обираємо залежно від наших бажань? Волі? Це ж відрізняє нас від машин?
Ні. Точніше, не зовсім.
У книзі «Свобода волі, якої не існує» американський філософ Сем Харріс дивиться на ситуацію із соціокультурної точки зору. Мовляв, з огляду на всю інформацію та догми, що ми здобуваємо впродовж життя, ми не можемо обирати вільно на 100 %.
Засмутилися через цей факт? Але в цього є і позитивні наслідки: наприклад, ми розуміємо, що не можна красти або брехати.
Нейробіологи нещодавно довели цю точку зору ще й науково: мозок приймає рішення за кілька секунд до того, як ми його усвідомимо. На базі знань та досвіду, несвідомої пам’яті — у ній зберігається абсолютна вся інформація, яка колись до нас потрапила, навіть якщо ми нею не користуємося. Тому ви раптово можете згадати дату приходу Людовика IV на престол або переклад слова, який ви шукали тиждень тому.
З наукової точки зору це можна назвати автоматизацією прийняття рішень. Несвідома пам’ять працює як телефон, коли завантажує застосунок у фоновому режимі.
Кожне рішення ВЖЕ було прийнято вашим мозком на несвідомому рівні, уявіть собі! А свідомість за якихось причин накладає страх наслідків.
Але кожен вибір = наслідок. Навіть найменший. Сподіваюся, це нікого на налякало.
Усі знають фішку, що коли не знаєш правильний варіант, треба обирати перший? Хоча це правило не працює завжди усе ж, коли ви довго думаєте над тим, на які курси піти, у яку гру пограти, чим зайнятися на вихідних, знайте: мозок уже прийняв це рішення.
Та й вибір такого масштабу завжди можна змінити та зменшити наслідки. До речі, якщо ви не знаєте як обрати онлайн-навчання для своєї дитини, радимо прочитати нашу статтю.
Прийняття ефективних рішень: чекліст
- Згадайте, що мозок уже все зробив, та прислухайтеся до підсвідомості.
- Користуйтеся технікою прийняття рішень — квадратом Декарта.
- Досить думати, що кожен вибір НЕЙМОВІРНО СИЛЬНО вплине на ваше життя. Може, так і є, але знявши камінь надмірної відповідальності з плечей, починаєш ставитися до вибору, як до гри.
- Перед прийняттям насправді важливого рішення краще зупинитися та просканувати себе — чи ви в гарному гуморі, чи поспали свої вісім годин, чи нічого у вас не болить та ніщо вас не засмучує? Якщо розумієте, що стан сьогодні п’ять на десять, краще почекати з рішенням.
Між бути чи не бути я обираю «бути» — попереду ще багато цікавих виборів, і я хочу їх прийняти!
Дякую, що залишаєтеся з нами. Сподіваюся, після цієї статті (та ще одної про самостійність підлітків) прийняття рішень у вашій голові стануть цікавим та бажаним процесом.
З повагою — Юлія Войтенко
