Перші кишенькові гроші співробітників GoITeens: звідки починається фінансова грамотність?
Фінансова грамотність — це не просто про вміння рахувати гроші, а про відповідальне ставлення до них із самого дитинства. Багато хто пам’ятає свої перші кишенькові витрати: хтось усе витрачав у шкільному буфеті, а хтось одразу вчився заощаджувати на омріяну іграшку.
Ми поспілкувались з командою GoIteens і дізнались про кишенькові гроші у їхньому дитинстві. Нумо читати!
Тетяна Черевата — Marketing Specialist
«Я дитина 90-х, мої кишенькові гроші були ті, які сама зароблю. Ми із сестрою здавали пляшки, продавали абрикос, аби купити якісь смаколики: гумки, чіпси, сухарики.
У школі батьки ще давали гроші на покупку булочки, і я інколи не їла, а збирала ці кошти, аби купити собі щось інше — іграшку, лізуни, попригунчики або смаколики
Поради від батьків щодо кишенькових грошей? Вони були в розрізі: давай ми на ті гроші, що тобі подарували, купимо тобі куртку/кросівки. Але як дитина я не сильно тому раділа) Було б добре знати з дитинства як не натрапити на шахраїв, бо на жаль був і такий досвід».
Вячеслав Поліновський — СЕО GoITeens
«Я підліток 90-х, тому «Бумер» ми не дивилися, ми в ньому жили. Тому інколи свої гроші треба було ще відстояти кулаками. Я вважаю, що підліткам варто зрозуміти основне з фінансової грамотності: про актив і пасив, вміти витрачати з розумом, інвестувати в себе й мати мету, у тому числі грошову».
Тетяна Борова — Influence Team Lead
«В мене були кишенькові гроші, але їх було ну дуууже мало, оскільки жити досить бідно. Проте розуміння фінансової грамотності і грошей певно зі мною народилось. Мама давала кілька копійок, я не їла і школі, нічого не купувала та збирала свою скрабничку. Аби мати змогу подарувати радість рідним на день народження та інші свята.
Моя мама була в приємному шоці, коли були потрібні гроші в кризу, а я витягла свою коробочку, де пластиліном написано «тут лежать мої гроші». І віддала їй, аби вона могла сплатити за те, що було потрібно. Мабуть, важкі часи закладають тобі основу фінансової грамотності».
Анна Старикова — Team Lead Community
«У мене були кишенькові гроші. Я витрачала їх на їжу, проїзд, смаколики. Ще до нас у школу приїжджав чувак із лотком канцтоварів, я купляла ластіки-бургери та олівці-конструктори.
У той момент я мріяла, аби можна було зупинити час і в цей момент узяти зі стола в чувака все, що мені подобається. Те, що мені дарували на дні народження, я витрачала на «масштабні» покупки — куртки, компудактер, книжки, хобі.
Але мені особливо не давали порад щодо фінансової грамотності. Але мама розповідала, чому гроші не можна просто надрукувати (і чому держава так не робить), що таке дебет і кредит, субвенція, податкова, крушнікі, річний звіт та курс долара, звідки береться долар у країні.
Я би хотіла краще розуміти, як відкладати фінансову подушку, що таке інвестування, куди вкладати кошти, як не відчувати тривожності щодо фінансів, як розумно користуватися кредитними можливостями».
Читайте також: Після марафону — екскурсія до Juventus Academy Ukraine!.
Каріна Кожевнікова — Content Marketing Manager
«У мене не було кишенькових грошей. Я жила дуже близько до школи, а мама готувала мені бутерброди — тому вважалося, що кишенькові гроші мені ні до чого. Усі приладдя шкільні є, їжа є, на проїзд нічого не треба. Спочатку я не дуже цим переймалася, але все ж булочка з буфету завжди мене приваблювала більше, ніж бутерброд із дому. У підлітковому віці я дуже заздрила подружці, яка мала кишенькові гроші. Батьки їй давали певну суму, за яку вона мусила собі купити засоби особистої гігієни, їжу в школу (якщо їй було ліньки готувати собі бутери вдома) та сплатити за проїзд. Через це вона в ранньому віці почала розуміти як заощаджувати, де можна зекономити, де не варто йти на повідочку своїх імпульсивних бажань. Я цього, на жаль, вчуся вже зі своїми грошами в дорослому віці.
Читайте також: Тест: який ти супергерой?
Про фінансову грамотність батьки мені не розповідали. Думаю, вони думали, що я побачу їхній приклад і все зрозумію. Але в дитинстві ти не дуже помічаєш, як батьки розумно користуються кредитом, як та куди вкладають гроші, що думають про інвестиції, як втілюють у життя принцип «краще не шикувати в повсякденному житті, а два рази на рік з’їздити в класну відпустку». Тому я вважаю, на своєму прикладі людини, яка обожнює імпульсивні покупки, не може всидітити з грошами на рахунку, аби їх не витратити, та не має заощаджень, що з дітьми спілкуватися на цю тему потрібно. Я дуже жалкую, що мені не давали кишенькових грошей. Бо це не тільки про «а навіщо дитині гроші, якщо в неї все є», а про розуміння цінності грошей та вміння ними розпоряджатися».
ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ НА ПЕРШЕ БЕЗОПЛАТНЕ ПРОБНЕ ЗАНЯТТЯ З GOITEENS
