Чи пам’ятаєте ви свою першу роботу? Ту, яка навчила цінувати гроші, збільшила терпіння і, можливо, додала навіть трохи стресостійкості? Співробітники GoITeens діляться своїм досвідом: вони продавали есе за 5 гривень, малювали і штукатурили стіни, створювали дизайн для великих мереж і навіть… чистили кишки для ковбаси!
Здавалося б, такі різні історії, але всі вони про одне — перші кроки у великий світ професій. Деякі із цих досвідів були веселими, деякі — доволі стресовими, але всі вони навчили важливих навичок, які стали в пригоді пізніше.
Якщо ви хочете, аби ваша дитина наприкінці шкільного шляху вже мала історію успіху (а нам би, людям з GoITeens, це б 100 % скоротило дорогу до професії мрії), то реєструйте її на пробне заняття. Воно безоплатне, а напрями цікавіші, ніж написання статей на біржі — є навчання з ІТ, дизайну, GameDev тощо! Безоплатний урок за посиланням.
А ми зараз подивимося, із чого починався кар’єрний шлях співробітників GoITeens
Старикова Анна — Team Lead Community GoITeens
«Я почала працювати копірайтеркою ще в 8 класі — продавала короткі есе за 5 гривень. У нас були уроки української писемності, а домашнє завдання — писати на 5–7 речень у стилі імпресіонізм. Багатьом це не подобалося, а мені було до душі.
А вже в 10 класі я знайшла першу віддалену роботу копірайтеркою — писала про шахові турніри та сумки.
Читайте також: Хто такий вебдизайнер і чим він займається: приклади студентів.
Я дуже хотіла фінансову незалежність, власні гроші, тому не шкодую, що спробувала працювати в цьому віці. Думаю, в 15–16 років як раз!»
Кирилюк Ольга — Product Marketing Manager
«У мене, здається, не було особливих кар’єрних здобутків під час навчання в школі. Між 2 і 3 курсами універу я народила сина, і займалася ним під час навчання.
А моя перша робота — на 5 курсі універу, під час переддипломної практики, у 22 роки здається (чи у 23), я пішла працювати фултайм у відділ постачання ДП Вінницятрансприлад. А після захисту диплома одразу пішла працювати за спеціальністю інженером-екологом».
Але це ще не все, адже в Ольги є син, який, за її словами, більш самостійний та усвідомлений, ніж вона в його віці.
«Мій син, якому 19, зараз вчиться на другому курсі НАУ в Києві і вже має дві роботи — одна в самому НАУ, на частину ставки, друга — в магазині продавцем. Недавно сказав мені, що не потребує моєї фінансової допомоги, принаймні поки що».

Губа Михайло — Design Team Lead
«Впевнений, що потрібно починати шукати роботу та працювати, коли ти на 2–3 курсі універу. Це найкращий період, аби здобути досвід і при тому мати лайтові умови праці. Плюс на тебе не покладають надто великих сподівань, і тобі капають якісь грошики в кишеню.
Читайте також: Основні мови програмування: з чого почати навчання.
Особисто мій досвід був таким, що я шарився та працював на різних студентських роботах типу промоутер, роздача листівок тощо. Одразу після закінчення універу подав резюме на першу вакансію, яку побачив — дизайнер у Епіцентр. З того часу все так туди й понесло. Жодного дня не працював за освітою (фінанси та кредит)».
Тетяна Черевата — Marketing Specialist
«Я почала працювати в 18 рочків, одразу після того, як випустилася з коледжу. Вчилася на заочному, працювала та сама оплачувала своє навчання в інституті.
Мій племінник наразі вчиться на 4 курсі коледжу, але вже працює у свої 18 років піцейолою. Він зрозумів на 3 курсі, що механік — це не та професія, яка б йому подобалася, а кулінарія — ближче до серця. Тому зараз набирається досвіду та має свої грошики».
Катерина Василенко — Media Buyer
«Я вперше пішла працювати в 13 років. Це було кафе в селі моєї бабусі, там я допомагала на кухні чистити кишки для ковбаси та пекла млинці. За 2 місяці роботи заробила собі на спідницю і туфлі, пішла красива на 1 вересня. Після того я працювала щоліта на різних роботах — у кафе офіціанткою, на базарі продавала курей. В універі вже мала роботу на 1 курсі, вночі розкладала товар у мегамаркеті».
Юлія Рябухіна — Head of Content
«На своїй першій роботі я пропрацювала … один день 🥸 Після 10 класу мене відправили отримувати досвід на ринок — я працювала помічницею продавця джинсів. Моєю задачею було носити різні розміри та моделі між палатками за запитом. Від кандидата вимагалося швидко бігати, аби клієнт не змерз на картонці, поки я несу його розмір, і витривалість — робочий день починався о 6-7 і тривав до 17. Додому я приповзла без сил. Заробила, якщо не помиляюся, 30 гривень, але це було в 2007, тому можу і збрехать. Може то було і 130, хто б памʼятав!
На цю роботу я більше не повернулася не тому, що була така принципова, а тому що на наступний день мене збила машина, і я зломала ногу. Тобто втратила цільові навички для цієї роботи 🙃 Дуже болючий життєвий урок у 15 років 😬
Своєю першою роботу я вважаю профільну. Після першого курсу на журналістиці пішла стажуватися в районну газету і лишилася в ній на рік — зрозуміла, що цей досвід дає мені більше, ніж навчання на денній формі.
Багатьох штук я вчилася буквально на практиці і мені за це ще й платили. Я обожнювала все: від формування тем, до верстки газети до полуночі по вівторках і ранковий збір опублікованих сторінок в середу, аби поскладати листи в повноцінний випуск. Це був дуже крутий досвід.
Якби була можливість повернутися в минуле, я б не змінювала свого вибору. Єдине, що на той момент дистанційне навчання не було таким розвинутим і деякі з моїх викладачів не вміли користуватися компʼютером, тому довелося перейти на заочку. Мені здається, дистанційна форма дала б мені більш цілісну теоретичну базу.
Трошки згодом я все ж шкодувала, що пішла працювати замість того, аби навчатися повний день. Але шкодувала виключно тому, що було відчуття втраченого дитинства. Сум по безтурботності:) Типу я надто рано почала працювати і не насолодилася атмосферою фланування між корпусами і відчуттям, коли зачетка працює на тебе 😅 Але розумію, що це просто про втому, тому сильно цим не картаюся, а планую відпустку.
Можливість заробляти свої гроші з моменту, як ти почуваєшся достатньо свідомим цього, видається мені дуже важливою. Це про впевненість в собі, про сепарацію, про знання, що ти справишся з цим життям. За своє навчання я платила сама з третього курсу. Не стільки тому що мені цього дуже хотілося, а тому що моя мама не могла витягти це зі своєї зарплати. Тому це дійсно дуже важливо».
Тетяна Яловенко — Email Marketing Manager
«Я не вступила до універу й пішла працювати муляром-штукатуром у 17 років. Було складно, проте все одно лайт-варіант, бо я знала, що не назавжди. Як заробіток не розглядала, бо все віддавала в родинний бюджет. Вважали, що потім я “вдягнусь”, але потім була грошова реформа…
Моя донька, якій 19 років, вчиться у Варшаві і працює в магазині “Żabka” — гроші ще бере, але маму на таксі до потягу відвозить».

Ярослав Цимбал — Content Marketing Manager
«На другому курсі вишу, в 19 років, постала потреба мати власні гроші крім стипендії, бо її надовго не вистачало. В офіціанти або роздавальники листівок йти не хотів, шукав що ближче до спеціальності.
Натрапив на вакансію перекладача карток товарів. Попрацював певний час, а потім замовниця мене питає “А ти часом статті не пишеш?”. А я такий “Звичайно пишу” — і пішов гуглити, як то робиться. Так нагуглив, що вже 12 років у копірайтингу».
Анастасія Цирульникова — SMM Team Lead
«Моєю першою роботою у 17 років було адміністрування спортивного клубу. В той час робочі зміни були по 16 годин — з 7 ранку до 23 вечора 🙈 Назву клубу не казатиму, аби їх не оштрафували, адже законом такий довгий робочий день заборонений 🤫 Графік був дійсно важким, бо більшість часу треба було стояти за стійкою реєстрації, і тіло було в шоці. Тому я точно знаю, що робота онлайн — це не лише про зручність, а й про здоровʼя, якщо не забувати робити розминку між роботою за компʼютером».
Анна Оджиковська — Partnership Manager
«Я думала про те, аби почати десь працювати років у 14, тому що хотіла сама вирішувати куди витрачати гроші, які в мене є.
Перший досвід роботи був у 14–15 років аніматором на дитячих святах.
Перша більш постійна робота була з 16 по 18 років — допомагала знайомій у одній із Харківських державних департаментів. Робила ксерокс документів та ставила штампи.
Усі однолітки, з якими я знайома, почали активно шукати роботу в 18 років».
Каріна Кожевнікова — Content Marketing Manager
«У 15 років подружка розповіла, що заробляє якусь копійку на біржі копірайтерів, де пише статті на замовлення. Я завжди любила писати твори в школі, тому теж вирішила спробувати. Писала про медицину, юриспруденцію, здорове харчування тощо, а мені заплатили за рік роботи менше ніж 500 грн. Ці гроші так і лежать на цій біржі, бо я навіть не змогла їх вивести.
Уже в 17 років мені дуже захотілося мати власні гроші, аби жити класне життя в гуртожитку, купувати чіпси коли заманеться та не обтяжувати батьків. Працювати за кордоном неповнолітньою не можна, тому як тільки виповнилося 18, я побігла працювати в McDonald’s на нічні зміни. Закінчувала працювати о 4 ранку і йшла на заняття о 8. Тоді це було легко, але зараз мій організм це б не вибачив».
Перша робота в ІТ? Це реально, якщо ваша дитина вивчала цей напрям! Спробуйте навчання безоплатно за посиланням.
