Чи пам’ятаєте ви свою першу роботу? Ту, яка навчила цінувати гроші, збільшила терпіння і, можливо, додала навіть трохи стресостійкості? Співробітники GoITeens діляться своїм досвідом: вони продавали есе за 5 гривень, малювали і штукатурили стіни, створювали дизайн для великих мереж і навіть… чистили кишки для ковбаси!

Здавалося б, такі різні історії, але всі вони про одне — перші кроки у великий світ професій. Деякі із цих досвідів були веселими, деякі — доволі стресовими, але всі вони навчили важливих навичок, які стали в пригоді пізніше.

Якщо ви хочете, аби ваша дитина наприкінці шкільного шляху вже мала історію успіху (а нам би, людям з GoITeens, це б 100 % скоротило дорогу до професії мрії), то реєструйте її на пробне заняття. Воно безоплатне, а напрями цікавіші, ніж написання статей на біржі — є навчання з ІТ, дизайну, GameDev тощо! Безоплатний урок за посиланням.

А ми зараз подивимося, із чого починався кар’єрний шлях співробітників GoITeens

Старикова Анна — Team Lead Community GoITeens

«Я почала працювати копірайтеркою ще в 8 класі — продавала короткі есе за 5 гривень. У нас були уроки української писемності, а домашнє завдання — писати на 5–7 речень у стилі імпресіонізм. Багатьом це не подобалося, а мені було до душі.

А вже в 10 класі я знайшла першу віддалену роботу копірайтеркою — писала про шахові турніри та сумки.

Читайте також: Хто такий вебдизайнер і чим він займається: приклади студентів.

Я дуже хотіла фінансову незалежність, власні гроші, тому не шкодую, що спробувала працювати в цьому віці. Думаю, в 15–16 років як раз!»

Кирилюк Ольга — Product Marketing Manager

«У мене, здається, не було особливих кар’єрних здобутків під час навчання в школі. Між 2 і 3 курсами універу я народила сина, і займалася ним під час навчання.

А моя перша робота — на 5 курсі універу, під час переддипломної практики, у 22 роки здається (чи у 23), я пішла працювати фултайм у відділ постачання ДП Вінницятрансприлад. А після захисту диплома одразу пішла працювати за спеціальністю інженером-екологом».

Але це ще не все, адже в Ольги є син, який, за її словами, більш самостійний та усвідомлений, ніж вона в його віці.

«Мій син, якому 19, зараз вчиться на другому курсі НАУ в Києві і вже має дві роботи — одна в самому НАУ, на частину ставки, друга — в магазині продавцем. Недавно сказав мені, що не потребує моєї фінансової допомоги, принаймні поки що».

Губа Михайло — Design Team Lead

«Впевнений, що потрібно починати шукати роботу та працювати, коли ти на 2–3 курсі універу. Це найкращий період, аби здобути досвід і при тому мати лайтові умови праці. Плюс на тебе не покладають надто великих сподівань, і тобі капають якісь грошики в кишеню.

Читайте також: Основні мови програмування: з чого почати навчання.

Особисто мій досвід був таким, що я шарився та працював на різних студентських роботах типу промоутер, роздача листівок тощо. Одразу після закінчення універу подав резюме на першу вакансію, яку побачив — дизайнер у Епіцентр. З того часу все так туди й понесло. Жодного дня не працював за освітою (фінанси та кредит)».

Тетяна Черевата — Marketing Specialist

«Я почала працювати в 18 рочків, одразу після того, як випустилася з коледжу. Вчилася на заочному, працювала та сама оплачувала своє навчання в інституті.

Мій племінник наразі вчиться на 4 курсі коледжу, але вже працює у свої 18 років піцейолою. Він зрозумів на 3 курсі, що механік — це не та професія, яка б йому подобалася, а кулінарія — ближче до серця. Тому зараз набирається досвіду та має свої грошики».

Катерина Василенко — Media Buyer

«Я вперше пішла працювати в 13 років. Це було кафе в селі моєї бабусі, там я допомагала на кухні чистити кишки для ковбаси та пекла млинці. За 2 місяці роботи заробила собі на спідницю і туфлі, пішла красива на 1 вересня. Після того я працювала щоліта на різних роботах — у кафе офіціанткою, на базарі продавала курей. В універі вже мала роботу на 1 курсі, вночі розкладала товар у мегамаркеті».

Юлія Рябухіна — Head of Content

«На своїй першій роботі я пропрацювала … один день 🥸 Після 10 класу мене відправили отримувати досвід на ринок — я працювала помічницею продавця джинсів. Моєю задачею було носити різні розміри та моделі між палатками за запитом. Від кандидата вимагалося швидко бігати, аби клієнт не змерз на картонці, поки я несу його розмір, і витривалість — робочий день починався о 6-7 і тривав до 17. Додому я приповзла без сил. Заробила, якщо не помиляюся, 30 гривень, але це було в 2007, тому можу і збрехать. Може то було і 130, хто б памʼятав!

На цю роботу я більше не повернулася не тому, що була така принципова, а тому що на наступний день мене збила машина, і я зломала ногу. Тобто втратила цільові навички для цієї роботи 🙃 Дуже болючий життєвий урок у 15 років 😬

Своєю першою роботу я вважаю профільну. Після першого курсу на журналістиці пішла стажуватися в районну газету і лишилася в ній на рік — зрозуміла, що цей досвід дає мені більше, ніж навчання на денній формі.

Багатьох штук я вчилася буквально на практиці і мені за це ще й платили. Я обожнювала все: від формування тем, до верстки газети до полуночі по вівторках і ранковий збір опублікованих сторінок в середу, аби поскладати листи в повноцінний випуск. Це був дуже крутий досвід.

Якби була можливість повернутися в минуле, я б не змінювала свого вибору. Єдине, що на той момент дистанційне навчання не було таким розвинутим і деякі з моїх викладачів не вміли користуватися компʼютером, тому довелося перейти на заочку. Мені здається, дистанційна форма дала б мені більш цілісну теоретичну базу.

Трошки згодом я все ж шкодувала, що пішла працювати замість того, аби навчатися повний день. Але шкодувала виключно тому, що було відчуття втраченого дитинства. Сум по безтурботності:) Типу я надто рано почала працювати і не насолодилася атмосферою фланування між корпусами і відчуттям, коли зачетка працює на тебе 😅 Але розумію, що це просто про втому, тому сильно цим не картаюся, а планую відпустку.

Можливість заробляти свої гроші з моменту, як ти почуваєшся достатньо свідомим цього, видається мені дуже важливою. Це про впевненість в собі, про сепарацію, про знання, що ти справишся з цим життям. За своє навчання я платила сама з третього курсу. Не стільки тому що мені цього дуже хотілося, а тому що моя мама не могла витягти це зі своєї зарплати. Тому це дійсно дуже важливо».

Тетяна Яловенко — Email Marketing Manager

«Я не вступила до універу й пішла працювати муляром-штукатуром у 17 років. Було складно, проте все одно лайт-варіант, бо я знала, що не назавжди. Як заробіток не розглядала, бо все віддавала в родинний бюджет. Вважали, що потім я “вдягнусь”, але потім була грошова реформа…

Моя донька, якій 19 років, вчиться у Варшаві і працює в магазині “Żabka” — гроші ще бере, але маму на таксі до потягу відвозить».

Ярослав Цимбал — Content Marketing Manager

«На другому курсі вишу, в 19 років, постала потреба мати власні гроші крім стипендії, бо її надовго не вистачало. В офіціанти або роздавальники листівок йти не хотів, шукав що ближче до спеціальності.

Натрапив на вакансію перекладача карток товарів. Попрацював певний час, а потім замовниця мене питає “А ти часом статті не пишеш?”. А я такий “Звичайно пишу” — і пішов гуглити, як то робиться. Так нагуглив, що вже 12 років у копірайтингу».

Анастасія Цирульникова — SMM Team Lead

«Моєю першою роботою у 17 років було адміністрування спортивного клубу. В той час робочі зміни були по 16 годин — з 7 ранку до 23 вечора 🙈 Назву клубу не казатиму, аби їх не оштрафували, адже законом такий довгий робочий день заборонений 🤫 Графік був дійсно важким, бо більшість часу треба було стояти за стійкою реєстрації, і тіло було в шоці. Тому я точно знаю, що робота онлайн — це не лише про зручність, а й про здоровʼя, якщо не забувати робити розминку між роботою за компʼютером».

Анна Оджиковська — Partnership Manager

«Я думала про те, аби почати десь працювати років у 14, тому що хотіла сама вирішувати куди витрачати гроші, які в мене є.

Перший досвід роботи був у 14–15 років аніматором на дитячих святах.

Перша більш постійна робота була з 16 по 18 років — допомагала знайомій у одній із Харківських державних департаментів. Робила ксерокс документів та ставила штампи.

Усі однолітки, з якими я знайома, почали активно шукати роботу в 18 років».

Каріна Кожевнікова — Content Marketing Manager

«У 15 років подружка розповіла, що заробляє якусь копійку на біржі копірайтерів, де пише статті на замовлення. Я завжди любила писати твори в школі, тому теж вирішила спробувати. Писала про медицину, юриспруденцію, здорове харчування тощо, а мені заплатили за рік роботи менше ніж 500 грн. Ці гроші так і лежать на цій біржі, бо я навіть не змогла їх вивести.

Уже в 17 років мені дуже захотілося мати власні гроші, аби жити класне життя в гуртожитку, купувати чіпси коли заманеться та не обтяжувати батьків. Працювати за кордоном неповнолітньою не можна, тому як тільки виповнилося 18, я побігла працювати в McDonald’s на нічні зміни. Закінчувала працювати о 4 ранку і йшла на заняття о 8. Тоді це було легко, але зараз мій організм це б не вибачив».

Перша робота в ІТ? Це реально, якщо ваша дитина вивчала цей напрям! Спробуйте навчання безоплатно за посиланням.

ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ НА ПЕРШЕ БЕЗОПЛАТНЕ ПРОБНЕ ЗАНЯТТЯ З GOITEENS

Перша робота наших викладачів: історії успіху та досвід

Як виглядає шлях від навчання до першої роботи?
Процес професійного старту є багатоетапним і вимагає послідовного формування фундаменту знань. Коли розглядається перша робота GoITeens, стає зрозуміло, що успіх базується на синергії теоретичної підготовки та прикладної діяльності. Студенти, які приділяють увагу розвитку базових компетенцій, швидше адаптуються до вимог індустрії та легше долають початкові бар’єри. Важливими етапами цього шляху є:
- Визначення пріоритетного напрямку та глибоке вивчення спеціалізованих інструментів.
- Участь у практичних проектах для накопичення портфоліо та закріплення знань.
- Розвиток soft skills для ефективної комунікації в команді та з клієнтами.
- Формування особистого бренду через демонстрацію результатів власної праці.
- Постійний пошук нових знань для актуалізації професійного стеку в динамічному середовищі.
Ця послідовність дій дозволяє перетворити навчання на керований процес, що спрямований на стабільний кар’єрний розвиток. Навіть на ранніх етапах, таких як онлайн навчання логіці для дітей, закладається алгоритмічне мислення, яке згодом допомагає вирішувати складні бізнес-завдання. Кожен успішно реалізований проект наближає учня до омріяної позиції, перетворюючи абстрактні знання на реальну професійну цінність та зміцнюючи впевненість у власних здібностях
Чому важливий досвід співробітників?
Вивчення кар’єрного шляху фахівців є ефективним методом професійної орієнтації, оскільки дозволяє побачити приховані аспекти індустрії. Аналіз того, який досвід співробітників був ключовим для подолання кризових ситуацій, допомагає учням уникнути типових помилок та швидше знайти оптимальні рішення. Ці історії успіху демонструють, що труднощі є природною частиною професійного зростання, а не перешкодою до розвитку. Досвід фахівців дозволяє зрозуміти важливість таких кроків:
- Вміння конструктивно реагувати на критику та проводити роботу над помилками в коді.
- Пріоритезації завдань для підвищення особистої продуктивності у стислі терміни.
- Пошуку менторської підтримки для прискорення навчання та професійного зростання.
- Регулярного оновлення технічних знань з урахуванням глобальних технологічних трендів.
- Формування довгострокових професійних контактів у галузі для обміну досвідом.
Використання можливостей, які надають курси програмування для дітей в Житомирі, дозволяє учням отримати доступ до цього досвіду безпосередньо від практиків. Розуміння механізмів, які використовують професіонали, привчає дитину до відповідальності за власний розвиток. У результаті навчання стає свідомим вибором, де кожен отриманий навичок розглядається як інвестиція в майбутню стабільність та успіх.
Чим надихають історії викладачів?
Приклади педагогів, які пройшли власний шлях до професійного визнання, є потужним мотиватором для молоді. Ці історії успіху доводять, що високий рівень майстерності не є вродженим даром, а є результатом дисципліни та системного навчання. Коли учень розуміє, як отримати першу роботу, він починає більш відповідально ставитися до виконання навчальних завдань та участі в інтерактивних проектах. Натхнення від історій викладачів проявляється у таких аспектах:
- Підвищенні впевненості у власних силах під час вивчення складних технічних тем.
- Формуванні прагнення до досягнення високих професійних цілей у довгостроковій перспективі.
- Зростанні інтересу до інноваційних технологій та сучасних методів програмування.
- Вмінні знаходити нестандартні підходи до розв’язання складних навчальних кейсів.
- Прагненні розвивати навички лідерства та особистої відповідальності за результат.
Такі приклади, що реалізуються через онлайн курси для юних програмістів, дозволяють дітям побачити реальну перспективу власного майбутнього. Взаємодія з наставником, який вже досяг успіху, створює безпечне середовище для експериментів та пошуку власного стилю. Це формує внутрішній стрижень та віру в те, що кожне докладене зусилля є кроком до великих досягнень у світі інформаційних технологій.
Як підлітки можуть застосувати ці поради?

Практичне впровадження порад професіоналів у навчальний процес дозволяє значно оптимізувати особистий час та ресурси. Коли учні шукають натхнення для учнів у досвіді старших колег, вони вчаться виділяти головне та відкидати другорядне. Цей підхід забезпечує успішний кар’єрний розвиток, оскільки дитина змалечку вчиться працювати з цілями та задачами.

Застосування порад викладачів передбачає складання індивідуального плану навчання, регулярний аналіз власних помилок, організацію продуктивного робочого середовища, активну участь у дискусіях для кращого розуміння предмету та використання інструментів планування. Підлітки, які дотримуються таких порад, отримують перевагу у швидкості засвоєння матеріалу. Це формує культуру самостійного навчання, яка є критично важливою для технологічної професії. Вміння користуватися досвідом інших дозволяє швидше дорослішати в професійному плані.
Що отримує дитина від знайомства з реальними історіями?

Реальні приклади успіху стають для дітей містком між академічною теорією та практичною реальністю. Коли перша робота GoITeens розглядається через призму конкретних життєвих історій, у дитини зникає страх перед майбутнім та невідомістю. Ці історії успіху стимулюють розвиток самостійності, оскільки учень починає бачити логічний зв’язок між виконаним завданням на уроці та можливістю реалізації складного проекту в майбутньому.

Основні переваги знайомства з історіями включають розвиток критичного мислення, підвищення мотивації, розуміння відповідальності за свій вибір, закріплення навичок планування та формування реалістичних очікувань від діяльності. Розуміння того, що успіх не приходить миттєво, допомагає виховувати терплячість та наполегливість. У результаті навчання перетворюється на захопливий процес, де кожен крок має чітке бачення мети.