Сидячи за партою, до якої прилітають неприємності у вигляді тестів і домашніх завдань, дитина вже не відчуває в школі радість навчання. Для неї це стає обов’язком, від якого хочеться сховатись. Але відсутність мотивації до вивчення нового — це пів біди. Гірша ситуація — коли школяр боїться свого вчителя і воліє зробити що завгодно, щоб тільки не опинитися поруч із цим викладачем. У чому може бути проблема, що робити, коли ваша дитина боїться вчителя, і як освітяни можуть змінити цю картину, щоб кожен день у школі був пригодою, а не боротьбою — розкриймо цю таємницю разом з експертами GoITeens.
Що може налякати дитину та підлітка в комунікації з вчителем?
Олена Самкова, Head of Teachers Care в GoITeens поділилась із нами деякими з можливих причин, чому ж дитина може бути налякана.
- Страх перед критикою — це може бути повʼязано зі страхом перед низькими оцінками або невдоволенням своєю роботою.
- Страх невдачі, невпевненість у собі і своїх знаннях — це стресова ситуація, коли підліток не розуміє матеріал або вважає, що не впорається із завданням.
- Соціальний аспект — діти сильно залежать від думки однолітків, для них важливе місце в колективі. А критика від викладача в бік такого учня може погіршити ситуацію. Якщо дитина й так почуває себе невпевнено в колективі, нестабільні відносини з вчителем тільки погіршать ситуацію.
Читайте також: Як реагувати на постійні прохання дитини щось купити.
Підпишіться на наш Telegram — канал для батьків, які хочуть виховати успішних дітей!
Ознаки страху перед вчителем
Іноді сигнали, які надсилає ваша дитина, можуть бути не такими очевидними. Вона не приходить з прямою скаргою до батьків, а тримає почуття в собі. Але все ж тривожні сигнали помітити можна. Й ось деякі з них:
1. Зміни в поведінці: раптові зміни в характері або ставленні до навчання можуть бути ознакою стресу від взаємодії з вчителем. Наприклад, дитина відмовляється вивчати один із предметів, робити домашні завдання чи постійно згадує в розмові одного конкретного вчителя.
2. Скарги на фізичний стан: дитина може почати скаржитися на головний біль, біль у шлунку або інші фізичні неприємності, які можуть бути пов’язані з емоційним стресом від уроків.
3. Зміни у висловлюваннях: дитина може виражати свою думку про вчителя або школу більш негативно, ніж зазвичай.
Якщо ви помітили такі ознаки, важливо почати відкритий і довірливий діалог із дитиною. Поставте питання, спробуйте зрозуміти, що саме хвилює вашого сина чи доньку, і як ви можете допомогти. Можливо, труднощі криються не в страху перед вчителем, а в емоційному вигоранні чи проблемах в особистому житті підлітка, але через це вам і потрібно якнайшвидше встановити проблему й почати діяти.
Що можуть зробити батьки в такій ситуації
Олена відкрила нам деякі дієві поради, які допоможуть батькам визначити проблему та розв’язати її в міру своїх можливостей.
- Відкрите спілкування з дитиною — порозмовляйте про те, що саме її хвилює або налякало. Треба почути думки та почуття підлітка без осуду і звинувачень по типу «а що ти хотів, ти ж не вчишся», «менше в гаджетах потрібно сидіти на уроці».
- Підтримка в розв’язанні проблеми — надати підтримку та поради щодо того, як подолати виниклі страхи чи проблеми. Можна попрацювати разом над підвищенням впевненості дитини в собі або ефективної підготовки до занять.
- Співпрацювати з викладачем — важливо обговорити ситуацію з викладачем та попросити про підтримку. Разом буде легше розробити стратегію для поліпшення комунікації.
А як саме порозмовляти про це з вчителем розповість Вячеслав Якубовський — Head of Customer Experience в GoITeens.
Читайте також: Анонс подій липня: розклад курсів і заходів GoITeens.
Як адекватно роз’яснити проблему з вчителем
Насамперед дитину треба чути, вислухати та підтримати, показати що ми, освітяни, дійсно розуміємо дитину й хочемо допомогти. Тому виявляємо подробиці ситуації і що саме бентежить та лякає, а вже потім висловлюємо свою точку зору з позиції не критики роботи вчителя, а позиції знайти рішення.
Пам’ятаєте, що насправді хороший вчитель має ціль навчити. Він переживає за дитину й хоче, щоб вона досягла максимум у навчанні та мала гарні результати.
Запропонуйте допомогу в спілкуванні з вчителем і якщо дитина дасть згоду, то треба попросити вчителя змінити підхід на більш індивідуальний. Поясніть дитині, що всі питання можна вирішити діалогом і треба спілкуватися по всім питанням, які можуть бентежити, і ні у якому разі не треба мовчати.
Трошки інформації для освітян
Вячеслав впевнений, що підхід до дисципліни може змінюватися від навчальних тенденцій, але підтримання порядку на уроках та структури навчального процесу завжди залишиться невіддільною частиною успішного навчання.
Залякування неможливе в процесі навчання — це не якісна та корисна практика. Саме тому в нас у програмі є заняття по софт скілах, що допомагає учням адаптуватися та ефективно навчатися без залякувань.
А саме в дисципліні вчителю важливо мати розуміння унікальності кожного учня та шукати підхід, щоб мотивувати на результат. І тут важливо дотримуватися позитивного діалогу з учнями, чітких цілей навчання і акцентуванні уваги не тільки на поганій поведінці, а й на хороших речах типу взаємодопомоги. У такий спосіб вчитель точно зможе допомогти учням здобути максимальні результати від навчання.
Олена Самкова теж має декілька корисних порад для вчителів:
- створення атмосфери підтримки — на уроці має бути безпечне середовище для висловлення ідей та думок, без осуду з боку одногрупників чи викладача.
- індивідуальний підхід — це розуміння та врахування в навчальному процесі особливостей кожного учня, надання додаткової підтримки або допомоги тим, хто може відчувати стрес.
Розкриваючи таємницю, яка таїться в страху дитини перед вчителем, ми відкриваємо можливості для змін. Батьки та освітяни мають об’єднатися, щоб створити навчальне середовище, де кожен має можливість розвиватися без страху та осуду.
Замість того, щоби просто боротися із симптомами, розберемо та розгадаємо причини, роблячи шкільний день для кожної дитини захопливим відкриттям. Пам’ятайте, що ви — батьки — ключ до відкриття нового світу для вашої дитини. Інвестуйте в довіру, розмовляйте з освітянами, слухайте й рушайте вперед — в однодумстві й турботі ми можемо переписати сценарій, де кожна дитина знає, що в школі вона — вдома.
