«Круто, коли діти в 10–12 років розуміють, що їм подобається»: викладачка Procreate Анастасія Мельнічук
Анастасія Мельнічук — викладачка, чий шлях до світу ілюстрації розпочався не як професія, а як захоплення, яке із часом стало справою життя. Сьогодні вона працює в команді GoITeens, де навчає дітей і підлітків мистецтву цифрової ілюстрації, надихає їх на творчість і допомагає відкрити в собі потенціал.
Шлях від підвалів до викладання
«Малюю я все життя. Проте ніколи не розглядала це як професію», — зізнається Анастасія.
Її шлях у мистецтві почався ще з дитинства, але довгий час творчість залишалася лише хобі. У неї освіта в галузі культури й мистецтва, але трошки інший профіль.
До повномасштабної війни Анастасія працювала за фахом, а ілюстрацією займалася для душі. Усе змінилося у 2022 році, коли реальність підштовхнула до нового вибору.
«Кілька місяців ми сиділи в підвалах, і більше нічого не можна було робити. Я дістала планшет і почала шукати замовлення», — розповідає вона про той час.
З планшетом у руках, у темних підвалах, під обстрілами вона зробила перший крок у професію, що зараз стала її основною діяльністю. Згодом Анастасія почала не тільки малювати, а й навчати інших.
Читайте також: Що буде, якщо не скласти НМТ: пояснюємо наслідки.
«У мене серед учнів є дорослі та діти, які самостійно до мене прийшли. До цього я навчала їх різних навичок — від малювання в альбомі та рукоділля, театрального мистецтва, акторської та дикторської майстерності. Я часто стажувала людей на різних роботах, бо вмію пояснити і скласти інструкції до будь-яких задач так, щоб кожен розібрався», — каже вона.
Її знайома запропонувала спробувати викладати в GoITeens. Анастасія працює тут уже понад рік. Ця робота дає їй можливість не лише малювати, а й надихати інших.
Про викладання дітям і свій стиль роботи
Для Анастасії діти — це не просто учні, це майбутні ілюстратори.
«Я їх розглядаю як потенційних ілюстраторів, які згодом можуть заробляти на цьому гроші. Тому намагаюся передати їм маленькі хитрощі, які їм допоможуть», — пояснює вона.
Її стиль викладання легкий і дружній.
«Я намагаюся з ними поговорити: де були, що робили, що бачили, про які цікаві штучки дізналися. Вони розповідають мені про своїх домашніх улюбленців. Роблю так, щоб їм було не напряжно», — ділиться викладачка.
Вона розуміє, що після школи діти втомлені, і тому створює таку атмосферу, щоб малювання було для них відпочинком.
Анастасія уважно стежить за рівнем групи:
«Якщо бачу, що група швидко йде, справляється і може більше, даю складніші завдання. Якщо ж помічаю, що в школі в них навантаження, вони починають менше здавати домашок, більше питань ставлять — даю їм можливість завершити роботу на уроці».




Щоб кожному було зрозуміло, вона знаходить індивідуальний підхід.
«Я нещодавно взяла групу, мама звернулася, що дитина не розуміє що робити і куди я натискаю. Мама сиділа поруч — теж не зрозуміла. Я увімкнула додаткову камеру, щоби було видно мої руки зверху, не тільки мене та екран. Щоби бачили, куди я натискаю. І вже наступного тижня дитина почала здавати домашки, усе виходить», — розповідає вона.
Якщо учням потрібна допомога, порада, підказка, вони звертаються до викладачки. Вона постійно про це нагадує, щоб дітям хотілося малювати, і вони робили це частіше. Бо чим частіше вони це роблять, тим швидше ростуть.
Читайте також: Як проходить НМТ: усе, що потрібно знати випускникам.
«Щось незрозуміло — пояснюю стільки разів, скільки потрібно»
Анастасія впевнена, що кожна дитина має розуміти матеріал і не залишатися осторонь.
«Навіть якщо всі вже зрозуміли, а якась дитина ні, ми або з нею затримуємося, або я знімаю додаткові відео і відправляю в чат Телеграм, аби вона ще раз розібралася», — ділиться вона.

Анастасія завжди підлаштовує рівень завдань під можливості групи.
«Я намагаюся давати завдання в міру їхнього зростання. Якщо бачу, що вони можуть, то я їм не буду давати прості завдання. Я їм буду давати більше, намагатися їх вмотивувати, аби вони їх здали. Навіть якщо часу не вистачає, я можу дати час до наступного уроку», — каже вона.


Щоб створити теплу атмосферу на уроках, Анастасія використовує особливі «фішки», наприклад, свого кота Фарша. Він часто приходить, намагається зайти в камеру. Діти часто запитують викладачку: де Фарш, як у нього справи, чи він поряд. Іноді Анастасія фотографує дітям, як він спить біля комп’ютера.
А ще на перших заняттях Анастасія завжди питає про домашніх тварин учнів.
«Коли просто просиш про себе розповісти, вони не знають що сказати, бояться і губляться. А коли питаєш про домашніх улюбленців, діти починають активніше про себе розповідати», — ділиться вона своїм підходом.

Новорічна історія з уроку
«Це не найактивніша група, вони були замкнуті, мовчки працюють, їх важко розговорити», — згадує Анастасія.
На цих уроках панувала тиша: діти зосереджено працювали й майже не спілкувалися. Перед Новим роком Анастасія вирішила трохи змінити звичну програму. Була тема з анімації, вона складна й монотонна. Викладачка замінила на іншу анімацію, аби дітям було цікавіше. Тоді викладачка разом із групою вирішила створити щось новорічне. «
Ми з дітьми вирішили, що зараз Новий рік, Різдво, і ми зробимо таку тему. Ідею сюжету придумали самі діти:
«Камін, Санта Клаус на каміні, ялинка, чобіток — усе це вони придумали самостійно. Від мене була просто тема «Різдво й рухома картинка», а повністю ідею вони зробили самі», — з гордістю розповідає вона.
Упродовж двох уроків діти створили спільну анімацію, яка не лише оживила тему, а й розбудила в групі інтерес та командний дух.

«Малювати може кожен»
За словами Анастасії, важливо просто мати бажання і почати, особливо в шкільному віці, коли на це є час.
«Навіть якщо не плануєш цим займатися професійно, малювання розвиває і фантазію, і мозок, і моторику», — пояснює вона.
Анастасія впевнена: навички, які розвиваються через малювання, стануть у пригоді в багатьох сферах життя. Це просторове мислення, коли ми розуміємо, як намалювати предмет. Навіть якщо творчість — це лише хобі, вона дає цінний внесок у саморозвиток.
«Звісно, прикольно малювати фарбами, але немає сенсу носити за собою вагон матеріалів, якщо в нас є планшет і стілус», — жартує Анастасія.
Вона переконана, що за цифровими інструментами майбутнє: Ми із цим скрізь, це мобільно, зручно, швидко. На папері ти не скасуєш намальовану лінію, а в цифрі багато штук, які спрощують ілюстратору життя.
Анастасія наводить приклад, як важливо починати якомога раніше:
«У мене є знайома, яка навчалася на курсі у 12 років, її мама купила дорослий курс для ілюстраторів із просування. За кілька років я побачила, як вона малює — вона на три голови вища за профі, які починали вчитися в 18 років».
Хочете, аби ваша дитина теж досягла успіхів у малюванні? Реєструйтеся на безоплатний пробний урок за посиланням.
