Питання до психолога: як компʼютерні ігри впливають на дитину?

  • 9 хв

Тема гаджетів, а зокрема компʼютерних ігор стає все більш зворушливою серед батьків сучасних підлітків. Ми вирішили розібратися, який саме вплив мають ігри на дитину та чи є у них щось хороше. Для цього ми спитали думки у дитячої психологині та монтессорі педагогині Юлії Вінтоняк. 

У якому разі комп’ютерні ігри можуть стати небезпечними для дитини?

Дитячі комп’ютерні ігри можуть спричинити ряд проблем, з якими зіштовхуються сучасні батьки. Отже, є моменти, коли можна помітити, що здоровʼя дитини та стосунки з нею під загрозою. У першу чергу треба звернути увагу на:

  • поступову втрату контакту з батьками, коли дитина починає поверхнево спілкуватися з родичами;
  • те, як багато свого вільного часу дитина проводить біля монітора та поступово, але помітно, втрачає зацікавленість до інших видів діяльності;
  • підвищення емоційного стану, швидку зміну настрою. Дитина може проявляти надмірну емоційність, яка може супроводжуватись швидким покращенням настрою або його швидким пригніченням, може також зустрічатись певна збудженість та нервовість;
  • відсутність потреби у спілкуванні з однолітками та небажання заводити нові знайомства;
  • приховування реального часу, який дитина проводить за монітором;
  • негативну реакцію щодо заборони дорослими використати комп’ютер. Нерідко це може супроводжуватись агресивними проявами;
  • втрату відчуття часу, який дитина проводить за монітором.

Якщо ж ви помічаєте один, декілька чи багато з цих симптомів, пропонуємо вам звернутись до дитячого психолога, аби пропрацювати цю проблему і запобігти залежності дитини від компʼютерних ігор.

Як ігри впливають на розвиток розумових здібностей дитини?

Видатний вітчизняний психолог Борис Ельконін писав, що ігри складають основну частку діяльності дитини, починаючи із самого народження та завершуючи старшим дошкільним віком. Саме гра дає можливість для дослідження світу, створення чогось нового. Під час гри дитина долучає до діяльності вже здобуті знання, а інші отримує в процесі. Так діти навчаються аналізувати події, шукати аналогії, поєднувати факти, робити аналіз, шукати варіанти рішення, створюють абсолютно нове на основі попереднього власного досвіду. До речі, про навички, які необхідні дитині у цифрову епоху можна прочитати у статтi

Виходячи з цього, можна сказати, що діти під час гри будують свій світ з багатьма психічними зв’язками:

  • Коли дитині доводиться пояснювати правила гри, або придумувати їх самостійно, — створюється база для розвитку мовлення. Це працює навіть із дітьми, які ще зовсім не говорять або говорять погано.
  • Однозначно збільшується словниковий запас, відбувається перехід мовлення із пасивного словника до активного: коли малюк вже не просто розуміє, а може щось розказати.
  • Завдяки іграм відбувається формування психічного процесу уяви, яка дозріває близько 4-х років після народження.
  • Пам’ять починає працювати саме із включенням вільної гри дитини. Це особливо помітно в тих ситуаціях, коли діти хочуть грати в одне й те саме по декілька десятків раз за день. Або читати одну й ту ж саму книгу по декілька разів саме в тій же послідовності, як її читали дорослі перший раз.

Отже, переоцінити важливість вільної та спонтанної гри дітей неможливо. Тому безумовно, ігри є невіддільною частиною життя дитини та розвивають її.

Чи корисні комп’ютерні ігри?

Це доволі провокаційне питання. Звісно, сучасний світ майже повністю побудований на технологіях. Зараз неможливо уявити собі молоду людину, яка не вміє користуватись телефоном або комп’ютером. Але насамперед треба також знати, що велика кількість затримок психічного стану дитини, порушень поведінки, пов’язані із тим, що діти зараз отримують дуже мало сенсорної та рухової активності. Діти із самого малечку привчаються їсти, заспокоюватись, ходити в туалет, спілкуватись з батьками, гуляти — з гаджетами в руках. 

Усьому має бути міра. Загалом дитячі психологи та нейропсихологи рекомендують не давати дітям до 3-х років гаджети, мультики та ігри взагалі. У них немає нічого корисного для ще не зрілої дитини. А щоб користуватись гаджетом, потрібна стійка, сформована психіка.

У які ігри корисно грати дітям?

Дітям корисно грати у ті ігри, які залучають тіло, рухи, вестибулярний апарат, пропріоцептивні відчуття, підключають координацію рухів. Наприклад, це стрибки на гумці, класики, ходіння по канатній доріжці, перестрибування через колоди, ходіння по пеньках. Дітям не потрібно щось надто складне для того, щоб грати, потрібна ідея та мінімальний набір підручних матеріалів. Достатньо вийти в ліс або парк, і там ви знайдете все необхідне для ігор.

Чи ефективні ігри для тренування пам’яті, тренажери для мозку тощо?

Такі ігри стають альтернативою та доповненням для ігор фізичних, але це не має бути повноцінним замінником реальному життю. 

Ігри на тренування пам‘яті та інші тренажери для мозку можуть бути ефективними тільки в певний віковий період, коли у дитини достатня база знать про реальний світ, — після 4 років. До цього періоду, дитина має максимально контактувати із реальними предметами та їх властивостями, з людьми та їх емоціями. Отже, розвивальних ігор та мультфільмів для дітей цієї вікової категорії не існує. Найкращим тренажером мозку для дитини є часта, насичена рухова активність дитини, що підтверджують спеціалісти із сенсорної інтеграції, які, до речі, і з’явились через недостатню рухову активність дітей, через відсутність ігор надворі.

Різноманітні тренажери для розвитку психічних процесів можна використовувати тільки тоді, коли ми знаємо, що саме вони розвивають. Також потрібно знати, як створити умови для цієї гри та ліміти, вік дитини, яка грає. Це лімітована діяльність під наглядом дорослої людини. Після такої гри разом з дитиною має відбуватись аналіз діяльності, порівняння інформації, підбивання підсумків або формування постановки нових цілей для вдосконалення чогось в собі. У певний віковий період (після 4-х років) ми можемо включати тренажери на короткий час для тренування пам’яті та інших психічних процесів. Але це мають бути відібрані та випробувані вами ігри. Так, наприклад, у цій статті ми пояснювали, навіщо дитині вивчати програмування у цій статті:

Поради для батьків

Як запобігти ігровій залежності у дитини?

  • Створити ліміт на час перебування дитини за комп’ютером – до 20 хвилин в день, після чого треба змінити вид діяльності.
  • Установити правила використання гаджетів та комп’ютера: не грати перед сном, категорично заборонено грати під час прийому їжі (щоб запобігти порушенню травлення) та поки не виконані першочергові завдання за день.
  • Контролювати зміст ігор, не допускаючи сюжетів насилля, жорстокості та елементів культових ритуальних обрядів. До речі, про безпеку дитини в інтернеті можна прочитати тут: [посилання на майбутню статтю]
  • Спонукати частіше гуляти з друзями, запрошувати їх у гості чи ходити до них. Можно також створювати колективні дитячі ігри, показуючи тим самим, що реальне спілкування важливіше та корисніше, ніж віртуальне.
  • Навчити дитину правильно ставитись до комп’ютера: як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій.

Памʼятайте, що самим батькам теж важливо дотримуватись всіх перерахованих принципів роботи з технікою. Бо в першу чергу дитина буде брати приклад з вас.

Скільки часу на день дитині можна сидіти за комп’ютером? 

За день дитина до 3-х років може бути перед екраном максимум 10 хвилин на день. Але краще, щоб у її житті було якомога більше руху та справжнього спілкування. Після 3-х років дитині можна проводити перед екраном максимум 20 хвилин на день. До 7 років час може збільшуватись до 30 хвилин, але з невеликою перервою. А далі маркером часу стає емоційний стан дитини.

Як реагувати на те, що дитина не має інших хобі, окрім ігор? 

Щоб дитина мала різні хобі, її потрібно долучати до різноманітних експериментів: наприклад, ходити на виставки, майструвати, показувати, що цікавить вас і як ви цим займаєтесь.

Якщо ж так сталося, що дитина більше не має хобі, крім ігор, потрібно зрозуміти, що саме вона отримує від них. Чого вона не має у своєму реальному житті, що вона намагається компенсувати віртуальним життям? Так можна і спитати у дитини: «Що саме тобі подобається в іграх? Що ти отримуєш, коли в них граєш?». І в залежності від відповіді запропонувати їй альтернативні варіанти у реальному, а не віртуальному світі.

Чи корисно грати з дитиною разом?

Дивлячись на те, з якою ціллю батьки включаються в гру разом з дитиною. Якщо це пов’язано із показом прикладу того, як грати, то це можливий варіант. Але, якщо батьки так сильно включаються в гру, коли перевищує азарт та бажання виграти — це не є гарним прикладом для наслідування. Батьки мають проводити все ж таки більше часу разом з дітьми у живому та справжньому контакті: показувати, як досліджувати світ навколо, як себе можна розважати без ігор, як і де дізнаватися цікавинки.

Що робити, якщо дитині подобаються «стрілялки», а батьки не хочуть, щоб вона в них грала?

Знову звертаємось до того, що дитина отримує таким видом гри і що не може реалізувати у реальних відносинах. Можливо, це прояв власної сили та впливу, випробування власного вміння бути прудким, або прояв зажатої енергії, пов’язаної із волевиявленням, проявом себе. Якщо батьки часто обмежують дитину у діях, соромлять, роблять зауваження, або навпаки — занадто нав’язливі, це може вплинути на любов дитини до «стрілялок».

Потрібно задовольнити виявлені потреби дитини у конструктивному і реальному житті, щоб у неї не було бажання йти у світ видуманий. Зараз є багато дитячих альтернатив, як можна це зробити. Існує велика кількість квест-кімнат, де батько з сином можуть разом йти до певної цілі. Також регламентуємо час проведення дитиною перед екраном, домовляємось, що вона сама буде слідкувати за часом та вимкне гру, коли час буде вичерпаний.

Чи можна розвивати таланти дітей за допомогою комп’ютерних ігор?

Звісно, можна допомогти дитині розвивати власні здібності за допомогою певних сервісів, якщо вони підібрані відповідно до віку та функціональним можливостям. Є багато програм, які можна з певного віку використовувати як тренажери для швидкого переключення уваги, для вміння знаходити головне, або навчитись спритно реагувати, є сервіси для інтерактивного малювання, що подобається творчим дітям. 

Також, дітей можна навчити любити вчитись за допомогою ігор. Наприклад, такою методикою ми користуємось в академії GoITeens. Наші маленькі студенти беруть максимум користі від ігор, адже вони навчаються створювати власний контент, а не просто споживати його!

Ми привчаємо дітей до того, аби вони сприймали гаджети та компʼютери як інструменти для втілення своїх мрій та розвитку талантів. Хочете допомогти дитині навчитися створювати власні ігри? Чи дизайнити круті діджитал-арти? Тоді залишайте заявку на нашому сайті:

Переходь на сайт та залишай заявку!