Комп’ютерні ігри та правила поведінки з ними

  • 6 хв

Комп’ютерні ігри — хороший інструмент для освіти, досліджень, прокачування соціальних навичок та загалом для відпочинку. Але, як і будь-що у цьому світі, може стати поганим інструментом, якщо не вміти з ним правильно поводитися. 

Дитячі комп’ютерні ігри можуть спричинити ряд проблем, з якими зіштовхуються сучасні батьки. Є моменти, коли можна помітити, що здоровʼя дитини та стосунки з нею під загрозою. Ми поговорили про це з дитячою психологинею Юлією Вінтоняк і зібрали список «червоних прапорців» у стосунках дитини з комп’ютером, дізналися, як їх можна попередити, виправити та й узагалі – як сформувати здорове ставлення дитяти до гаджетів.

Формуємо стосунки з гаджетами

У попередньому матеріалі ми вже говорили про те, що ігри є класно впливають на когнітивний розвиток дитини та дають їй можливість краще пізнавати світ, тому скажемо одразу: ігри – це не зло. Навіть комп’ютерні. Проте є правила гігієни й комфортний поріг входу.

За день дитина до трьох років може бути перед екраном максимум 10 хвилин на день. Але краще, щоб у її житті було якомога більше руху та справжнього спілкування. Після трьох років дитині можна проводити перед екраном максимум 20 хвилин на день. До 7 років час може збільшуватись до 30 хвилин, але поступово і з невеликою перервою. А далі маркером часу стає емоційний стан дитини.

формуємо здорові стосунки з гаджетами

Далі нам знадобиться кілька правил взаємодії для формування здорових стосунків дитини з комп’ютером та іграми зокрема:

  • Створіть ліміт на час перебування дитини за комп’ютером – до 20 хвилин в день, після чого треба змінити вид діяльності. Тривалість перебування в цілому залежить від її віку та ваших домовленостей. Обговоріть, що комп’ютерні ігри – це не єдина причина використання техніки.
  • Установіть правила використання гаджетів: не грати перед сном, категорично заборонено грати під час їжі, щоб запобігти порушенню травлення та поки не виконані першочергові завдання за день.
  • Контролюйте зміст ігор, не допускаючи сюжетів насилля, жорстокості та елементів культових ритуальних обрядів. До речі, про безпеку дитини в інтернеті можна прочитати тут.
  • Спонукайте частіше гуляти з друзями, запрошуйте їх у гості чи ходіть до них. Можна також створювати колективні дитячі ігри – показуйте, що реальне спілкування не менш цікаве і так само важливе, як і віртуальне.
  • Навчіть дитину правильно ставитись до комп’ютера: як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій.

Памʼятайте, що самим батькам теж важливо дотримуватися всіх перерахованих принципів роботи з технікою. Бо, в першу чергу, дитина буде брати приклад з вас.

«Червоні прапорці» у поведінці

Припустимо, перший етап формування стосунків дитини з гаджетами вже пройдено без вас – дитина розібралася з комп’ютером сама і проводить з ним більше часу, ніж з вами. Чи це вже ігрова залежність? Не обов’язково. Але краще зверніть увагу на наступний список, бо це ті самі «червоні прапорці», що мають вас насторожити:  

  • Поступова втрата контакту з батьками, коли дитина починає поверхнево спілкуватися з родичами.
  • Кількість часу, проведена за іграми, на порядок вища за кількість часу, що дитина приділяє іншим заняттям.
  • Поступова, але помітна втрата зацікавленості до інших видів діяльності – їй цікаві лише комп’ютерні ігри.
  • Підвищення емоційного стану, швидку зміну настрою. Дитина може проявляти надмірну емоційність, яка може супроводжуватись швидким покращенням настрою або його швидким пригніченням, може також зустрічатись певна збудженість та нервовість.
  • Відсутність потреби у спілкуванні з однолітками та небажання заводити нові знайомства.
  • Приховування реального часу, який дитина проводить за монітором.
  • Негативна реакція щодо заборони дорослими використати комп’ютер. Нерідко це може супроводжуватись агресивними проявами.
  • Втрата відчуття часу, який дитина проводить за екраном.
комп'ютерні ігри: профілактика ігрової залежності - червоні прапорці у поведінці дитини

Якщо ви помічаєте один-два симптоми – це привід поговорити з дитиною та змінити формат її взаємодії з комп’ютером. Будьте щирими й говоріть з нею довірливо, як з дорослою людиною, аргументуйте свої переживання та сподівання. Виробіть нові правила сумісно, аби вона розуміла, чому ця зміна відбулася. 

Якщо ж ви розумієте, що зібрали кілька або повне бінго прапорців, пропонуємо вам звернутися до дитячого психолога, аби пропрацювати проблему і запобігти ігровій залежності дитини.

Поширені питання батьків

Як реагувати на те, що дитина не має інших хобі, окрім ігор ? 

Аби дитина мала різні хобі, її потрібно долучати до різноманітних експериментів: наприклад, ходити на виставки, майструвати, показувати, що цікавить вас і як ви цим займаєтесь. Цей процес пошуку своїх зацікавленостей дуже важливий для того, аби дитина осягнула свої здібності й таланти – детальніше ми обговорювали цю тему в цьому матеріалі.

Якщо ж так сталося, що дитина більше не має хобі, крім ігор, потрібно зрозуміти, що саме вона отримує від них. Чого вона не має у своєму реальному житті, що вона намагається компенсувати віртуальним життям? Так можна і спитати у дитини: «Що ти отримуєш, коли граєш у комп’ютерні ігри? Що саме тобі подобається в них?» І залежно від відповіді запропонувати альтернативні варіанти у реальному, а не віртуальному світі. 

комп'ютерні ігри - поради для батьків

Що робити, якщо дитині подобаються «стрілялки»?

Намагайтеся зрозуміти, що вона отримує таким видом гри, що не може реалізувати у реальних стосунках. Можливо, це прояв власної сили та впливу, випробування власного вміння бути прудким, або прояв затисненої енергії, пов’язаної із волевиявленням, проявом себе. Якщо батьки часто обмежують дитину у діях, соромлять, роблять зауваження, або навпаки — занадто нав’язливі, це може вплинути на любов дитини до «стрілялок».

Потрібно задовольнити виявлені потреби дитини у конструктивному і реальному житті, щоб у неї не було бажання йти у світ видуманий та агресивний. Зараз є багато дитячих альтернатив, як можна це зробити. Існує велика кількість квест-кімнат, де батько з сином можуть разом йти до певної цілі. Також регламентуємо час проведення дитиною перед екраном, домовляємося, що вона сама буде слідкувати за часом та вимкне гру, коли він буде вичерпаний.


Сподіваємося, цей матеріал допоможе вам з дитиною сформувати здорові стосунки з гаджетами та запобігти ігровій залежності. Якщо ж ви наразі перебуваєте на етапі формування правил диджитал-гігієни, то приходьте в академію GoITeens – наші викладачі допоможуть вибудувати взаємодію вашої дитини з комп’ютером так, аби в ігри було не лише цікаво грати, а ще й створювати їх, а також заробляти на цьому гроші. Для цього запишіть малюка на безплатне пробне заняття, а далі ми допоможемо вашій дитині створити її персональну історію успіху.